УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем   України  

8 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого – судді             Жизневської А.В.

суддів:                 Малахової Н.М., Микитюк О.Ю.

при секретарі судового

засідання                           Жовновській О.О.,

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира  від 12 жовтня 2010  року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и л а:

   Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.10.2010 року задоволено позов ОСОБА_3 Стягнуто на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 295000 грн. боргу за договором позики.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволені позову. Вважає, що судом не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не дано оцінки представленим суду доказам.    

Перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до положень ст.ст.1046,1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа №22ц/7773                     Головуючий у суді 1-ї інстанції Драч Ю.І.

Категорія   27                                       Суддя-доповідач Жизневська А.В.

Судом встановлено, що відповідачі отримали від ОСОБА_3. за письмовим договором позики від 27.06.2008 р. для особистих потреб 295000 грн., які зобов’язалися повернути йому до 15.08.2008 року (а.сп.8). Вказаний договір у встановленому законом порядку ніким не оспорений, недійсним не визнаний.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 представив розписку без зазначення дати її складання та без вказівки кому передавав 195000 грн. У цій розписці зазначено, що ОСОБА_4 до нього претензій не має (а.сп.17).

Однак, стверджуючи, що ці гроші передано ним матері позивача у рахунок боргу, він не надав суду доказів про те, що  вказані кошти від нього отримав саме ОСОБА_3 та саме в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 27.06.2008 року. На а.сп.41 знаходиться квитанція прибуткового касового ордеру №10, за яким ПП „Одін-Т” отримало від ОСОБА_3 195000 грн. При цьому, директором підприємства є  ОСОБА_4, головним інженером ОСОБА_2 Також у справі знаходяться матеріали, які свідчать про існування ще й іншого спору про заборгованість ПП „Одін-Т” перед ОСОБА_3 за договором підряду у розмірі 500000 грн. (а.сп.32-41).

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов. Рішення у частині стягнення заборгованості з  ОСОБА_4 не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

 Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 жовтня 2010   року  залишити без зміни .

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

              Головуючий                        Судді: