Справа № __2-35 __
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«_15_» листопада 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарях Радченко Л.О., Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа на стороні позивача по зустрічному позову, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, відділ реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області) про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 20.03.2006р. звернулась до суду з заявою, в якій вказує, що з відповідачем вона знаходилась у шлюбі, зареєстрованому 03.09.2005р. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно допомогу на утримання дитини не надає, хоча має можливість її надавати. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до повноліття дитини.
У судовому засіданні позивач додатково збільшила позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на її користь вартість її проїзду з м.Луганська до м.Київа та у зворотному напрямі для проведення за клопотанням відповідача у справі ОСОБА_2 судово-медичної експертизи щодо встановлення батьківства у розмірі 210,50 грн.
Відповідач ОСОБА_2 25.04.2006р. звернувся до суду з зустрічним позовом про оспорювання батьківства, в якому вказує, що, на його думку, він не є батьком ОСОБА_3, і просить суд виключити відомості про нього як про батька дитини ОСОБА_3, яка народилась у ОСОБА_1
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у нього з позивачем був зареєстрований повторний шлюб, від першого зареєстрованого в органах РАГС шлюбу із ОСОБА_4 у нього дітей не було, також не було дітей у нього упродовж спільного проживання у цивільному шлюбі із ОСОБА_5 Оскільки ОСОБА_1 народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, а весілля відбулося 03.09.2005р., дитина народилася не від шлюбу, та на момент укладення шлюбу позивач по первісному позову вже була вагітна. Його перше знайомство із ОСОБА_1 відбулося 08.05.2005р. та з першого дня знайомства вона постійно намагалася вступити з ним у статеві стосунки, та перший статевий акт між сторонами відбувся тільки 28.05.2005р., у процесі якого ОСОБА_1 відмовилася від запобігання вагітності за допомогою прийнятих у суспільстві медичних заходів. 13.06.2005р. вона повідомила про свою вагітність та назвала дату народження дитини 14.03.2006р. У зв’язку з тим, що він був впевнений, що ОСОБА_1 запліднила він нього, та вважав дитину своєю, він запропонував проживати разом та у подальшому сторони зареєстрували свої шлюбні відносини. Поведінка ОСОБА_1 щодо приховування своєї вагітності від її батька його здивувала, але перші підозри щодо її вагітності від нього у позивача виникли після того, як строк вагітності став постійно скорочуватися та передбачуваною датою народження дитини стало 14.02.2005р. ОСОБА_1 на всі прийоми до лікаря-гінеколога ходила сама, він жодних аналізів, тестів, флюорографії не робив, та ОСОБА_1 запевняла його, що зменшення строку вагітності визнано наявною необхідністю, при цьому не надавала будь-яких інших пояснень. Під час вагітності він боявся ОСОБА_1 щось сказати з приводу її омани, оскільки вона могла щось зробити із дитиною. Але після того, як її поклали до пологового будинку, він зрозумів, що дитина у ОСОБА_1 не від нього, та з пологового будинку після народження дитини він дружину та народжену нею дитину не забирав, будь-яких сімейних стосунків із ОСОБА_1 не підтримував.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягає, підтвердила обставини, викладені у заяві, та не визнала зустрічний позов ОСОБА_2, додатково пояснивши, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча вона та її донька на таку допомогу потребують. На теперішній час після розірвання шлюбних відносин між сторонами її доньку матеріально утримує вона, та їй матеріально допомагають її батьки, з якими вони постійно проживають. Вважає, що відповідач є біологічним батьком народженої нею дитини, та вважає доводи представників ОСОБА_2 щодо оспорювання його батьківства відносно ОСОБА_3 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач всіляко не бажає надавати їй матеріальну допомогу на утримання дитини.
ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю (т.3 а.с.106), на задоволенні свого зустрічного позову наполягає, позов ОСОБА_1 щодо стягнення з нього на її користь на утримання ОСОБА_3 ОСОБА_1 аліментів не визнає. Одночасно суду надав письмові пояснення, в яких визначив, що ОСОБА_1 завагітніла не від нього, до перших між ними статевих стосунків вона вже була вагітна, але вміло приховувала свій стан, та у подальшому, працюючи лікарем-невропатологом, підговорила лікарів-гінекологів, які оглядали її та мали будь-яке відношення до її оглядів та надання їй відповідної медичної допомоги у стані вагітності, про те, щоб змінити час запліднення та ввести його в оману щодо його батьківства відносно дитини, до якої він не має жодного відношення.
У судовому засіданні представники ОСОБА_2 – ОСОБА_7, ОСОБА_8 первісний позов ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі, на задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 наполягають у повному обсязі, оскільки вважають дії ОСОБА_1 щодо визначення у актовому запису про народження батьком її дитини ОСОБА_2 незаконними, та вважають, що всі лікарі, до яких зверталася ОСОБА_1 за медичною допомогою та отримувала її, знаходячись у стані вагітності, а також ті, які були причетні до заповнювання з цього приводу медичної документації відносно ОСОБА_1, увійшли у змову із ОСОБА_1 з метою незаконного визначення батьком дитини ОСОБА_2 Всю надану медичну документацію відносно огляду вагітної ОСОБА_1 упродовж часу, коли вона стояла на відповідному обліку як вагітна жінка, та прийняття пологів, вважають необґрунтовано заповненою з метою приховування ними фактичних строків вагітності, терміну запліднення позивача та подальшого лікування переношеної вагітності.
Представник третьої особи відділу реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції в Луганській області – Дементьєва О.І. у судовому засіданні пояснила, що актовий запис про батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, складений на підставі наданих матір’ю документів про народження дитини з пологового будинку та свідоцтва про укладення шлюбу між сторонами. Виключення запису про батьківство позивача за зустрічним позовом у разі задоволення його вимог судом буде проведено органом РАЦС на підставі чинного законодавства.
Зазначена цивільна справа розглядається судом першої інстанції після скасування рішення Свердловського міського суду Луганської області від 05.07.2007р. на підставі ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 13.10.2008р., постановленої за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Свердловського міського суду Луганської області від 05.07.2007р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі №2-251-2007р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання дружини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства.
Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у судовому засіданні підтвердили факт народження ОСОБА_1 доношеної дитини від перших строкових мимовільних пологів у строк 40 тижнів, жодної відсутності будь-яких медичних даних щодо переношеної вагітності ОСОБА_1, та народження переношеної дитини, підтвердили правильність визначення стоку вагітності ОСОБА_1 та строку її пологів на всіх етапах надання їй акушерсько-гінекологічної допомоги. Аналогічну позицію висловила у судовому засіданні та надала медичне обґрунтування допитана в якості спеціаліста ОСОБА_22 Одночасно допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_23, ОСОБА_24 підтвердили висновки експертиз, які були проведені за їх участю. У судовому засіданні свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 також підтвердили факт заповнювання ними відповідних медичних документів. Однак жодний із допитаних у судовому засіданні свідків, експертів, а також спеціаліст не надали будь-яких даних з приводу батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3, оскільки будь-якими даними про сімейні стосунки сторін вони не располагали.
Одночасно у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_22 суду пояснила, що вона була залучена заступником начальника Луганського бюро СМЕ ОСОБА_23 до експертної комісії для проведення судово-медичної експертизи щодо встановлення строку зачаття на підставі ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 27.03.2007р., як фахівець в галузі акушерства та гінекології, незважаючи на те, що не є експертом. Їй були надані медичні документи на ім’я ОСОБА_1 для дослідження. Строк вагітності та можливий строк зачаття визначається на підставі дати першого дня останньої менструації, первинного огляду вагітної лікарем, даних УЗД, динаміки розвитку вагітності (висота стояння дна матки, окружність, положення плоду, серцебиття плоду, пологи), ворушіння плоду, по даті до пологової відпустки. Визначити точну дату пологів практично не можливо. Настання вагітності може не співпадати з часом та датою полових стосунків, що пов’язано з моментом індивідуальної овуляції, життєдіяльності яйцеклітки, плодотворними здібностями спермотазоїдів. Строки вагітності ОСОБА_1 були встановлені на підставі першого дня останньої менструації, даних динамічного розвитку вагітної, даних УЗД. Надати вірну дату овуляції не можливо. Строк вагітності встановлюється у 280-286 днів з моменту першого дня останньої менструації, та іншим способом : з першого дня останньої менструації відняти три місяця та прибавити 7 днів, із чого слідує що позивач народила дитину у строк на 285 день вагітності. Для визначення строку вагітності УЗД проводиться до 14 тижнів, інші УЗД проводиться для встановлення стану плода, існування пороків розвитку, стану плаценти.
Вислухавши доводи сторін, третьої особи, експертів, спеціаліста, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.122 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122 та 125 цього Кодексу. Частиною 1 ст.122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ч.1 ст.136 СК України, особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини, з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.
Висновки суду ґрунтуються на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують факт батьківства відповідача ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3, та спростовують заявлені зустрічні вимоги ОСОБА_2 та заперечення його представників проти них.
Питання щодо походження дитини судом вирішене на підставі досліджених у своїй сукупності наданих сторонами доказів про це, матеріалами цивільної справи підтверджений факт кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, при цьому суд враховує, що висновки експертизи, у тому числі, судово-медичної генетичної, оцінені з урахуванням положень ст.212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 03.09.2005р., який був розірваний відповідно до даних свідоцтва про розірвання шлюбу 23.02.2001р.
Відповідно до актового запису про народження №110, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області 27.02.2006р., ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Свердловську Луганської області, що підтверджує медичне свідоцтво про народження, видане пологовим будинком м.Свердловська Луганської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.28). Батьками дитини на підставі актового запису про укладення шлюбу №401 від 05.09.2005р., складеного відділом РАЦС Свердловського міського управління юстиції, записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Одночасно у судовому засіданні позивачем та представниками відповідача по первісному позову підтверджено факт спільного проживання сторін однією сім’ю до госпіталізації позивача до пологового будинку та визнання у цей період часу свого батьківства відносно плоду дитини у ОСОБА_1, та повного невизнання свого батьківства та припинення будь-яких шлюбних відносин між сторонами з моменту народження дитини та виписки позивача із пологового будинку з дитиною.
Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006р. №3 роз’яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Відповідно до даних історії пологів №1645 на ім’я ОСОБА_1 та карти розвитку новонародженого №1645/101 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 доношеною дитиною від перших строкових мимовільних пологів у строк 40 тижнів.
При дослідженні наданої суду лікувальними закладами Свердловською ЦМЛ №1 та Свердловською ЦМЛ №2 медичної документації на ім’я ОСОБА_1: індивідуальної карти вагітної і породіллі (индивидуальная карта беременной и родильнцы) №50 форма 111/у, обмінної карти форма 113/0, історії пологів №1645 форма 096/0, карти розвитку новонародженого №1645/101 форма №097/о, встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у жіночій консультації стояла з 20.07.2005р. зі строком вагітності 7-8 тижнів. Останні дні менструації відзначала: 10-17.05.2005р. Лікарями ОСОБА_27, ОСОБА_28 проведено УЗД плоду у 18 тижнів, за наслідками якого встановлена погроза переривання вагітності, у 22 тижні встановлене тазове предлежання плоду, у 32 тижня - патології не виявлене. В інші строки УЗД не проводилося.
12.02.2006р. ОСОБА_1 госпіталізована у пологове відділення Свердловської ЦМЛ №1 зі скаргами на схваткообразні болі знизу живота з 0 г 00 хв. Оглянута черговим лікарем ОСОБА_15, якій виставлений діагноз: 39-40 тижнів вагітності, передвісники пологів, водянка вагітних 1-2 ступені. Вироблений план ведення вагітності й пологів: клініко-лабораторні обстеження, комплексна дородова підготовка - створення глюкозо-вітаминно-естрогено-кальцієвого фону, УЗД для уточнення стану плоду та плаценти, з початком родової діяльності необхідність ведення пологів консервативно, психологічна підтримка у пологах, знеболювання за показниками, профілактика кровотечі у період пологів, лікування водянки вагітної фуросемидом, аспаркамом, аскорутином, при зміні акушерської ситуації план ведення пологів має бути зміненим.
Після огляду завідувачем пологовим відділенням Свердловської ЦМЛ №1 ОСОБА_16 16.02.2006р. виставлений діагноз: вагітність 40 тижнів, ОТБ (ОРВИ, погроза переривання, водянка вагітних). Рекомендоване введення препеділ-гелю.
18.02.2006р. о 18 г 00 хв почалася регулярна родова діяльність. 18.02.2006р. о 19 г 00 хв ОСОБА_1 оглянута черговим лікарем ОСОБА_12, виставлений діагноз: вагітність 40 тижнів, 1 період 1 строкових пологів, ОТБ, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду? О 2 г 00 хв ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено, що відбулися пологи, 1 строкові, мимовільні, та ОСОБА_1 народила доношену дівчинку масою 3100 гр, зростом 50 см, з оцінкою по Апгар 8-9 балів. Виписана на 3 добу після родів у задовільному стані.
Дитина ОСОБА_1 народилася від першої вагітності, яка протікала на фоні анемії легкого ступеню протягом усієї вагітності, течія вагітності ускладнилася перенесенням ОРВИ у легкій формі в 12 тижнів вагітності, водянкою вагітних. Стан дитини під час пологів залишався стабільним, тому пологи велися через природні родові шляхи.
Згідно щоденника лікаря неонатолога ОСОБА_20 через 5 хв після народження, оцінка стану дитини по Апгар становить 7 балів (м'язовий тонус знижений, периоральный і акроцианоз , фізіологічні рефлекси мляві). Починаючи з 2 доби неврологічних змін у дитини не описано, період адаптації дитини протікав повільно, у зв’язку з чим при консультації невролога 21.02.2006р. визначено, що дитина здорова. Медичних даних за переношенність у дитини не виявлено. У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 із упевненістю факт народження ОСОБА_1 доношеної дитини, а не переношеної, як про це намагаються підтвердити у судовому засіданні представники ОСОБА_2, надала суду з цього приводу медичне обгрунтування, спростовуючи з цього приводу будь-які доводи представників ОСОБА_2
Даними медичної карти стаціонарного хворого №4218 підтверджено, що ОСОБА_1 з 30.09.2005р. була госпіталізована до гінекологічного відділення Свердловської ЦМЛ №2із діагнозом: вагітність 18-19 тижнів, погроза переривання вагітності та виписана із стаціонару 08.10.2005р. із клінічним діагнозом: вагітність 19-20 тижнів, загрозливий аборт, анемія 1 ст. При цьому строки вагітності ОСОБА_1 співпадають із встановленими строками її вагітності при знаходженні її на обліку у жіночій консультації та у період пере пологової та пологової діяльності.
Передбачений строк пологів визначений допитаними у судовому засіданні всіма лікарями акушер-гінекологами, спеціалістом ОСОБА_22 за різними методиками, з яких: по першому дню останньої менструації - 17.02.2006р., по першій явці до жіночої консультації - 26.02.2006р. - 05.03.2006р., по першому ворушінню плоду - 11.02.2006р.-15.02.2006р., по першому УЗД дослідженню 16.02.2006р.–18.02.2006р., по другому У ЗД - 15.02.2006р.-17.02.2006р., по третьому УЗД - 18.02.2006р.
При цьому всі допитані у судовому засіданні свідки лікарі акушер-гінекологи а також лікарі УЗД-діагностики, спеціаліст ОСОБА_22 підтверджують правильність визначення стоку вагітності ОСОБА_1 та строку пологів за першим днем останньої менструації та ультра-звуковим дослідженням, за якими дійсно пологи у ОСОБА_1 відбулися у визначений строк, дитина народилася доношеною, жодних даних про переношену вагітність лікарями не визначено.
Також у судовому засіданні свідками ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, спеціалістом ОСОБА_22 та поясненнями ОСОБА_1, даними дослідженої меддокументації спростовано факт застосування препеділ-гелю у тактиці ведення пологів ОСОБА_1 Також зазначеними свідками, спеціалістом ОСОБА_22 надані відповідні роз’яснення щодо застосування комплексної дородової підготовки вагітної - створення глюкозо- вітаминно-естрогено-кальцієвого фону , який застосований не як засіб до спонукання пологів при переношеній вагітності, а як дійсне попередження слабкості пологової діяльності у вагітних з патологічним збільшенням маси тіла, який призначається за 7-10 днів до передбачених пологів.
За таких обставин ствердження представників ОСОБА_2 щодо переношеної вагітності ОСОБА_1 та її запліднення у період, коли вони не були знайомі є необґрунтованими та такими, що суперечать встановленим судом обставинам. Що стосується даних ОСОБА_2 про перший статевий зв'язок сторін тільки 28.05.2005р., тоді як перше знайомство сторін відбулося 08.05.2005р., то суд не може прийняти його твердження як незаперечний доказ відсутності кровного споріднення його та дитини, яка народилася у ОСОБА_1
Суд не може погодитися з поясненнями представників ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо неправильного заповнення індивідуальної карти вагітної і породіллі №50 на ім’я ОСОБА_1 на титульному бланку «Индивидуальная карта беременной и рожениц ы » за формою 111/у, затвердженою Мінзравом СРСР 04.10.1980р. №1080, та щодо незаконності взагалі будь-яких проведених медичних обстежень вагітної ОСОБА_1 та здійснення з цього приводу записів в цій карті, оскільки фактичність та обґрунтованість всіх до одного записів у цій карті підтверджені допитаними у судовому засіданні свідками – лікарями акушер-гінекологами, які проводили обстеження вагітної, надання вагітній амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, формували відповідні документи за результатами клінічних обстежень вагітної. Між тим, їх дії щодо надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги були узгоджені з вимогами чинних на той момент наказів МОЗ України щодо регулювання акушерської та гінекологічної допомоги в Україні, та заповнення типографського бланку «Индивидуальная карта беременной и рожениц ы » за формою 111/у, незважаючи на неправомірність її заповнення як бланку, який затверджений втратившим силу наказом МОЗ СРСР (т.4 а.с.312), не може вважатися необ’єктивним тільки з того, що було заповнено інший бланк за змістом аналогічний за формою – «Індивідуальна карта вагітної і породіллі» за формою №111/0, затвердженою наказом МОЗ України 27.12.1999р. за №302.
Одночасно на підтвердження відсутності заповнення будь-яких інших медичних документів, ніж ті, що досліджені у судовому засіданні, суду головним лікарем Свердловської ЦМЛ №1 26.02.2010р. за №128 (т.4 а.с.57, 94), повідомлено, що крім тієї медичної документації, яка була за запитом судді Писанця В.А. від 30.11.2006р. за ісх.№299 від 01.12.2006р. направлена до суду, та досліджена у судовому засіданні, до Свердловського міського суду не направлялося. Також в.о. головного лікаря Свердловської ЦМЛ №2 від 10.11.2010р. повідомлено, що Індивідуальна карта вагітної і породіллі за формою №111/0 у Свердловській ЦМЛ №1, Свердловській ЦМЛ №2 на ім’я ОСОБА_1 не заводилася та до Свердловського міського суду не направлялася (т.5 а.с.248).
З метою встановлення кровного споріднення між позивачем та дитиною ОСОБА_3 за клопотанням ОСОБА_2 та його представників, яке було підтримане у суді відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1, спеціалістами міського бюро судово-медичної експертизи Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації проведена судово-медична експертиза зразків крові на предмет встановлення батьківства. Проведення експертизи здійснено на підставі ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 24.12.2008р. про призначення у справі повторної судово-медичної геномної експертизи по встановлюванню батьківства.
Висновок експерта №1 від 12.02.2009р. отриманий Свердловським міським судом Луганської області 10.03.2009р. Відповідно до висновку експерта №1 від 12.02.2009р. судово-медичним експертом ОСОБА_30, яка попереджена про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку експерта, дачу свідомо неправдивого висновку експерта за ст.ст.384,385 КК України, проведено судово-медичну експертизу зразків крові ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у відділенні судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського бюро судово-медичної експертизи. Молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: імовірність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 складає величину не менше 99,99%. Таким чином, згідно Hummel К аt аll «Віоstаtіstіscе Аbstаmmuqsbеqutасhunq mіt blutqruppеn bеfundеn» Stuttqаrt, 1971, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3, матір’ю якої є ОСОБА_1, практично доказано (т.3 а.с.94-97).
Представники ОСОБА_2 та він особисто не згодні із зазначеним висновком експерта просять його не визнавати як законний доказ у справі, з приводу чого надали письмові заперечення.
Відповідно до вимог ст.58-59 ЦПК України належність та допустимість доказів перевіряється у судовому засіданні, та суд відповідно до вимог ст.212 ЦПК України оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Незважаючи на те, що з висновками експертизи представники ОСОБА_2 та особисто ОСОБА_2 не погодилися, клопотань про призначення іншому експертному закладу експертизи з цього приводу у судовому засіданні не надали, з приводу чого суд вважає, що зазначений висновок експерта необхідно визнати як належний та допустимий доказ у справі, який узгоджується з іншими доказами у справі. Суд обґрунтовує свої висновки наступним.
Листом начальника Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 24.11.2008р. повідомлено суд та сторони про експертні заклади, які проводять судово-медичні експертизи спірного батьківства методом геномної дактилоскопії (т.3 а.а.76) та мають відповідну апаратуру для проведення такої експертизи. ОСОБА_2 особисто та його представниками визначено таким закладом для проведення судово-медичної експертизи Київське міське бюро судово-медичної експертизи.
Висновок експерта №1 від 12.02.2009р. наданий державною експертною установою у системі закладів охорони здоров’я, сам експерт, яка проводила дослідження, у встановленому законом порядку попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України .
Главою 3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995р. №6, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.01.1995р. №6, визначені вимоги щодо оформлення висновку судово-медичного експерта, які дотримані експертом при наданні висновку. У вступній частині наданого суду висновку експерта відповідно до вимог Інструкції… зазначено: час і місце проведення експертизи; назва документа, на підставі якого проводиться експертиза та його дата винесення - 24.12.2008р.; прізвище, ім’я та по батькові експерта, його посада, місце роботи, фах і стаж роботи за фахом, кваліфікаційна категорія, а семе, ОСОБА_30, стаж експертної роботи 3 роки, 4 клас судового експерта, 9 ранг, наукового ступіня та вченого звання експерт не має.
За інформацією заступника Міністра юстиції України від 17.06.2009р. на запит суду щодо експерта Київського міського бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоровья України ОСОБА_30 суду повідомлено, що за даними державного Реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_30 рішенням експертно-кваліфікаційної комісії (далі - ЕКК) Київського міського бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 30.01.2006р. №2 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення судово-медичної експертизи та судово-медичної імунології (наказом №14-ОС від 30.01.2006р. присвоєно п’ятий кваліфікаційний клас).
Рішенням ЕКК Київського міського бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 24.01.2007р. №2 ОСОБА_30 підтверджено кваліфікацію судового експерта з правом проведення судово-медичної експертизи та судово-медичної імунології (наказом №12-ОС від 24.01.2007р., присвоєно четвертий кваліфікаційний клас) (т.3 а.с.164).
Одночасно, висновок експерта містить дані про осіб, які були присутні при виконанні експертизи (відбранні образцов крові); підпис судово-медичного експерта про роз’яснення йому процесуальних прав та обов’язків і про його відповідальність; перелік питань, поставлених на вирішення експертизи, Дослідна частина еспертизи, Підсумки у висновку експерта.
Необхідні відомості, які повинні міститися у дослідній частині еспертизи, регламентовані Правилами проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро СМЕ, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р., дотримані у повному обсязі.
На вимогу заявників у висновку експерта міститься методічна література, яка застосовувался про проведенні досліджень та наданні висновку експертом.
Експертом ОСОБА_30 додатково на запит суду надані письмові пояснення, за якими надані роз’яснення іноземних термінів, які використані у «Висновку експерта», в яких зазначено, що всі назви реагентів, приладів, фірм, літературного джерела інформації є коректними та оригінальними, вони не перекладаються на будь-яку іншу мову та обґрунтовано застосовуються при написанні їх у висновках експерта іноземною мовою (т.3 л.д.244-245).
За таких обставин висновок експерта ОСОБА_30 у повному обсязі відповідає вимогам, які містяться у ст.147 ЦПК України щодо форми та змісту висновку експерта.
Відповідно до вимог ст.150 ч.2 ЦПК України я кщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Між тим, вимогами п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.1997р. визначено, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше.
Одночасно п.9 зазначеної постанови передбачено, що визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта.
Виходячи із аналізу зазначених норм закону та їх офіційних роз’яснень, а також даних розділу експертного висновку №1 від 12.02.2009р.: «Обставини справи», за яким експертом ОСОБА_30 30.01.2009р. особисто отримані від сторін та дитини зразки крові, які і були об’єктом дослідження, експертом правильно визначено проведення експертизи вперше. Одночасно за висновками експерта також підтверджено, що судово-медична експертиза зразків крові проведена іншим експертним закладом вперше. За таких обставин вдруге призначення судом судово-медичної експертизи щодо встановлення батьківства не стосується змісту наданого суду експертного висновку №1 від 12.02.2009р. та отриманих при експертного дослідженні висновків експерта.
Щодо позиції представників ОСОБА_2 з приводу неповного дослідження експертом спорідненості аллелів у всіх локусах крові подекспертних, то суд вважає її необґрунтованою, оскільки саме експерт визначає спосіб проведення експертизи, порядок дослідження, оцінки отриманих у ході експертизи даних.
За таких обставин, при перевірці і оцінці експертного висновку суд приходить до висновку, що при проведенні експертизи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; не було обставин, які виключали би участь експерта у справі. Компетентність експерта підтверджена внесенням її до Державного реєстру судових експертів, отриманням відповідних сертифікатів (т.3 а.с.138,164), компетентність експертного закладу Київського міського бюро судово-медичної експертизи підтверджена даними МОЗ України: ліцензія МОЗ України на медичну практику в різних галузях судово-медичної експертизи, зокрема, в галузі судово-медичної імунології, до якої відноситься проведення експертиз методом ДНК-аналізу у відділенні судово-медичної генетичної ідентифікації (т.3 а.с.137,140, 144), та даними ДП «Укметртестстандарт»: свідоцтво про атестацію №НОМЕР_1 відділення судово-медичної генетичної ідентифікації бюро на проведення вимірювань показників об’єктів ДНК, яке діє на період з 25.09.2006р. по 24.09.2010р. (т.3 а.с.139,141, 236, т.4 а.с.201). При проведенні експертизи експерт не вийшла за межі своїх повноважень; експертом достатньо отримано об'єктів дослідження; експертом повно надано відповідь на порушене питання; дослідницька частина та підсумковий висновок експертизи узгоджені між собою; експертний висновок є обґрунтованим та узгоджується з іншими матеріалами справи.
Одночасно відповідно до висновку експерта №252 від 18.05.2007р. (т.2 а.с. 18-22), складеного судово-медичним експертом Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації ОСОБА_31, яка має стаж експертної роботи на момент проведення експертизи 32 роки та вищу категорію за фахом, та значиться у Державному реєстрі атестованих судових експертів як фахівець державної установи МОЗ України за №2265, якою проведено на підставі ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 27.03.2007р. судово-медичну експертизу зразків крові та слини ОСОБА_2, ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3, визначено наступне.
Кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемагглютининами анти-А і анти–В, Rh+, MN, P+, Нр 2-1. Дослідженням його слини встановлено, що він відноситься до категорії виділителів, свого групового антигену Н за системою АВО. Кров ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемагглютинином анти-А, Rh+, M,
P-, Нр 2-2. Дослідженням її слини встановлено, що він відноситься до категорії виділителів свого групового антигену В за системою АВО. Кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемагглютининами анти-А і анти–В, Rh+, M, P-, Нр 2-1. Дослідженням її слини встановлено, що вона відноситься до категорії виділителів свого групового антигену Н за системою АВО. Таким чином, враховуючи результати еритроцитарних та сироваточних систем крові /АВО, МN, Rh, Р, Нр/ та категорії виділення групових властивостей, батьківство ОСОБА_2 у відношенні дитини ОСОБА_3 не виключається.
Зазначений висновок судово-медичного експерта імунолога відповідає вимогам ст.147 ЦПК України та визнається судом належним і допустимим доказом у справі щодо кровного споріднення ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 При цьому суд зазначає, що ухвалою суду від 27.03.2007р. про призначення судово-медичної експертизи перед спеціалістами обласного бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації ставилося питання про встановлення можливості батьківства ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 та встановлення відсотку цієї можливості. Згідно дослідницької частини цього висновку експерта 14.05.2007р. у відділені судово-медичної імунології бюро СМЕ у ОСОБА_2, ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 були взяті зразки крові та слини, які і стали предметом дослідження цієї експертизи. За таких обставин експертом не перевищені її повноваження щодо проведення зазначеної судово-медичної експертизи.
Одночасно у справі проводилася інша судово-медична експертиза щодо встановлення батьківства, провадження якої було доручено спеціалістам Бюро СМЕ управління охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації. Відповідно до висновку експертів №359 від 26.09.2006р. (т.1 а.с.36-40) встановлено, що при молекулярно-генетичному аналізі крові ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 встановлено, що у дитини в межах досліджених локусів не виявлені алелі, які не спостерігаються у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Заявлений батько виявляє збіг з дитиною як мінімум по одному аллелю в усіх досліджених локусах. Імовірність батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3, народженої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, складає 99,99%, що по даним К.Hummel відповідає формулюванню «батьківство практично доведено».
З приводу того, що висновок експертів №359 від 26.09.2006р. щодо складу осіб, яки приймали участь у проведенні судово-медичної експертизи, не відповідав вимогам закону, ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 13.10.2008р. рішення Свердловського міського суду Луганської області від 05.07.2007р., яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволений частково та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства відмовлено за необґрунтованістю, скасовано за нововиявленими обставинами.
Зазначений висновок експерта суд при розгляді справи також не приймає як допустимий доказ у справі, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. На обґрунтування цього суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про судову експертизу» (із змінами і доповненнями, внесеними, Законами України від 03.04.2003р. і від 09.09.2004р.) атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
У відповідності до ст.ст.10,16 зазначеного Закону… судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, а також пройшли атестацію та залежно від спеціалізації їм надана кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи. Такі ж саме вимоги містяться у Правилах проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6 та зареєстрованих Мінюстом України 26.07.1995р. №256/792, та Правилах проведення судово-медичних експертиз (досліджень) в відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6 та зареєстрованих Мінюстом України 26.07.1995р. за №252/788, які у п.1.1 передбачають, що судово-медична експертиза у всіх випадках проводиться на підставі вимог Закону України «Про судову експертизу».
Відповідно до ст.53 ч.2 ЦПК України як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Такі відомості щодо внесення до Державного реєстру атестованих судових експертів експерта ОСОБА_32 на момент проведення експертизи в Бюро СМЕ управління охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації та надання висновку експертів №359 від 26.09.2006р. відсутні (т.2 а.с.204, т.3 а.с.11). З цього приводу висновок експертів №359 від 26.09.2006р. щодо складу осіб, яки приймали участь у проведенні судово-медичної експертизи, не відповідає вимогам закону.
Між тим, у справі також проведені Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації судово-медичні експертизи, висновки яких щодо складу осіб, яки приймали участь у їх проведенні, не відповідають вимогам закону та не можуть бути судом визначені як допустимі докази у справі.
Так, відповідно до висновку експерта №187/204 від 21.05.2007р. по проведенню комісійної судово-медичної експертизи (т.2 а.с.2-8), складеного експертною комісією за участю судово-медичних експертів Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації ОСОБА_23, ОСОБА_24, та завідуючої жіночої консультації 8 Луганської міської лікарні ОСОБА_22, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк народила живу доношену дитину жіночої статі вагою 3100,0 гр, зростом 50 см. Час зачаття дитини у ОСОБА_1 відповідає другої половині травня (можливо в період з 17 по 24 травня 2005 року.
Між тим, відповідно до даних відповіді заступника міністра МОЗ України від 10.03.2010р. ОСОБА_22 на момент проведення експертизи в Бюро СМЕ управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації та надання зазначеного висновку експертів Луганської до Державного реєстру атестованих судових експертів не внесена (т.4 а.с.174).
За цих же обставин суд не приймає в якості доказу висновок комісійної судово-медичної експертизи №188/295 від 31.05.2007р. (т.2 а.с.10-16), складений експертною комісією за участю судово-медичних експертів Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації ОСОБА_23, ОСОБА_24, та лікарем-сексопатологом ЛОКЛ ОСОБА_34, за яким у ОСОБА_2 встановлена некротерато-зооспермія вираженого ступеню. На момент проведення експертизи ОСОБА_2 до запліднення нездатний. Встановити, чи ОСОБА_2 був здатний до запліднення у травні 2005 року, не представляється можливим, так як у той період він у лікарів не оглядався і лабораторного обстеження у сексопатолога не проходив.
Відповідно до даних відповіді заступника міністра МОЗ України від 10.03.2010р. ОСОБА_34 на момент проведення експертизи в Бюро СМЕ управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації та надання зазначеного висновку експертів Луганської до Державного реєстру атестованих судових експертів не внесений (т.4 а.с.174).
Доводи представників ОСОБА_2 щодо запізнення надання ОСОБА_1 лікарняного листа у зв’язку вагітністю та пологами, який виданий відповідно до довідки Свердловської ЦМЛ №2 у період з 26.12.2005р. по 30.04.2006р. (т.1 а.с.10), на підтвердження строків запліднення позивача та фактичного встановлення дати запліднення на фактичної дати народження дитини не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ці правовідносини регулюються нормами законодавства про працю та жодного відношення для вирішення питання щодо кровного споріднення осіб не мають.
Оскільки у судовому засіданні повністю доведено кровне споріднення між ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_1 - ОСОБА_3, суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 наступним чином.
У відповідності зі ст.ст.180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її батьків і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України суд враховує задовільний стан здоров’я та матеріальне становище дитини, яка проживає з позивачем, позивач має постійну роботу, працює лікарем-невропатологом у Свердловській ЦМЛ №1, стабільно отримує заробітну плату, середній розмір якої становив на 01.03.2006р. 430 грн на місяць, на 01.04.2009р. становив 1420 грн і на теперішній час не змінився, задовільний стан здоров’я та стабільне матеріальне становище відповідача, той факт, що відповідач є працездатним, має постійну роботу, працюючи на посаді головного державного податкового ревізора інспектора ГНА в Луганській області, стабільно отримує заробітну плату, розмір якої у середньому на місяць у період на 01.01.2006р. становив 1360 грн, на 01.04.2009р. становив 4095 грн і на теперішній час не змінився, відсутність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, на утримання яких він сплачує аліменти, той факт, що сторони на праві власності нерухомого майна або автомобілів не мають, позивач тривалий час сама утримує дитину за свої кошти, та відповідач фактично є біологічним батьком дитини, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), що відповідач одержує, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не приймає до уваги вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь аліментів у більшому розмірі, а саме, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, оскільки прожитковий мінімум для дитини віком до шести років на теперішній час встановлений у розмірі 787 грн, з 01.12.2010р. буде збільшено до 799 грн. Відрахування із заробітної плати відповідача по первісному позову у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) будуть покривати ті законодавчо встановлені розміри щодо матеріального утримання дитини. За таких обставин у вимогах ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Оскільки рішення Свердловського міського суду Луганської області від 05.07.2007р. по цивільній справі №2-251-2007р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства скасовано, виконавчий лист №2-251-2007р., виданий відповідно до цього рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів, визнаний недійсним і відкликаний із ВДВС Свердловського міського управління юстиції Луганської області, а також сторонами підтверджено, що з моменту звернення з позовом до суду ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини з ОСОБА_2 не отримувала, а отримані грошові кошти повернула у повному обсязі ОСОБА_2, стягнення аліментів відповідно до вимог ст.191 Сімейного Кодексу України повинно бути проведено з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 20.03.2006р.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Не підлягають задоволенню заявлені у судовому засіданні клопотання представників ОСОБА_2 щодо внесення судом окремої ухвали на адресу прокурора міста Свердловська інших правоохоронних органів, Міністерства охорони здоров’я України з приводу скоєння лікарями Свердловської ЦМЛ №1 ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_28, Свердловської ЦМЛ №2 ОСОБА_37, ОСОБА_27, ОСОБА_14 акушерки ОСОБА_25, службових злочинів, пов’язаних із використанням ними свого службового становища, фальсифікації медичних документів, їх підлогу та фальсифікації строків вагітності, при наданні медичної допомоги ОСОБА_1, при обстеженні її у період вагітності та прийнятті пологів, заповненні ними відповідної медичної документації.
При цьому суд виходить із вимог ст.211 ЦПК України, відповідно до якої суд постановляє окрему ухвалу у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Це є правом суду, а не його обов’язком. Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду України « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд відповідно до статті 211 ЦПК має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи.
Виходячи із аналізу зазначених норми закону та відповідних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України при винесенні окремих ухвал судам необхідно враховувати те, що окремі ухвали мають містити вказівку на дійсні причини та умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення, і ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні. Між тим, досліджені у судовому засіданні письмові докази, пояснення свідків, експертів, спеціаліста підтверджують відсутність підстав для постановлення відповідної окремої ухвали суду, як про це вимагають представники ОСОБА_2
На запит суду головним лікарем Свердловської ЦМЛ №2 та начальником Головного управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації надані копії наказу №133 від 04.04.2007р. по Свердловській ЦМЛ №2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_39, лікаря функціональної діагностики ОСОБА_27, завідуючої гінекологічним відділенням ОСОБА_40 з приводу неналежного ведення та заповнення медичної документації на ім’я ОСОБА_1 (т.5 а.с.4-5,43-47,52-62,65). Також службовими розслідуваннями проведення перевірки якості надання медичної допомоги комісіями Головного управління охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації, створеними на підставі наказів начальника Головного управління від 08.09.2009р. та 16.10.2009р. встановлено, що пологи у ОСОБА_1 відбулися в раніше передбачений термін і є строковими, мимовільними, народжена дитина є доношеною. Також комісією визначено, що пологи У ОСОБА_1 відбулися на 285 добу від першого дня останнього менструального циклу, та з цього приводу визначаються, як строкові.
Зауваження, які виявлені у ході службових розслідувань щодо ведення, заповнення медичної документації на всіх етапах ведення лікарями вагітної, породіллі, дитини у жіночій консультації, у пологовому будинку, також по оформленню обмінної карти, індивідуальної карти вагітної та породілі №50, історії пологів у Свердловській ЦМЛ №2, не вплинули на результат вагітності та пологів. З цього приводу спеціалістами Головного управління здоров’я Луганської облдержадміністрації, лікарями, які входили до складу цих комісій, надані правові обґрунтування з посиленнями на чинні як на момент вагітності та пологів ОСОБА_1, так і на теперішній час, накази МОЗ України щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні та спростовано доводи представників ОСОБА_2 щодо переношеної вагітності ОСОБА_1 (т.5 а.с.44-47, 52-62).
Виявлені порушення у заповненні медичної документації не вплинули на визначення фактичної дати пологів Позивача за первісним позовом, її запліднення, оскільки всі допитані у судовому засіданні лікарі акушер-гінекологи ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_40, спеціаліст ОСОБА_22 визначили , що розрахунок дати пологів позивача, строку її вагітності на різних етапах її обстеження проводився з дати останньої менструації (10-17.05.2005р.), яку особисто зазначила позивач ОСОБА_1, був зроблений правильно, жодного штучного змінення цих строків лікарями не застосовувалося. Також допитаними у судовому засіданні свідками, спеціалістом зазначено про можливий розрахунок строків вагітності з дати першого ворушіння плоду дитини, але цей розрахунок також здійснюється на підставі анамнезу вагітної та носить сугубо індивідуальний та суб’єктивний характер, оскільки тільки вагітна особа має відчути та зазначити термін першого ворушіння плоду.
Суд погоджується з висновками лікувальних закладів з приводу того, що виявлені при заповненні медичної документації лікарями недоліки є підставою для притягнення відповідних осіб винних у цьому осіб до дисциплінарної відповідальності, що і було здійснено ними без втручання суду або правоохоронних органів, та зазначає, що ці дії є тими порушеннями, які не тягнуть за собою необхідність постановлення окремої ухвали суду, та які були умовами вчинення порушень, пов’язаних із службовими порушеннями і потягли за собою штучну зміну строків вагітності, терміну настання пологів.
Згідно зі ст.ст.81,88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави. У зв’язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у доход держави у розмірі 51 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у розмірі 120 грн.
Також відповідно до вимог ст.86 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 витрати, пов’язані з проїздом з м.Луганська до м.Київа та у зворотному напрямі для проведення за клопотанням відповідача у справі ОСОБА_2 судово-медичної експертизи щодо встановлення батьківства, у розмірі 210,50 грн, які підтверджені долученими до матеріалів цивільної справи квитками на потяг від 29.01.2009р. та від 30.01.2009р. (т.3 а.с.189-190).
На підставі ст.ст.136,180-183 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10-15,60,81,88,209, 212-215,223,294,367 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Свердловська Луганської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.03.2006р. і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з проведенням судово-медичної експертизи, у розмірі 210,50 грн (двісті десять грн 50 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом на розрахунковий рахунок 31212259700072 Банк УДК в Луганській області МФО 804013 код 24048566 одержувач УДК міста Свердловська, призначення платежу “інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Свердловському міському суді” у розмірі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
У решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити за необгрунтованістю.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство із актового запису про народження дитини відмовити за необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15.11.2010р. Рішення суду складено у повному обсязі 19.11.2010р.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий