СПРАВА № 2 – 1755 /10

                                                    З А О Ч Н Е    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

                                                       І М  Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 грудня  2010 р.                                                            Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Мороза О.І., при секретарі  Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому   судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення  боргу   за договором позики, моральної шкоди

                                                              В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  в якому просить стягнути на його користь борг за договором позики в сумі 24110 гривень, проценти за користування грошовими коштами в розмірі 153,57 гривень та моральну шкоду в розмірі  5000 гривень, понесені судові витрати – 293,00 гриві судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, посилаючись на наступне.

 14.06. 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики  на суму 24110 гривень з їх поверненням  до 01.09. 2010 року на підтвердження чого свідчить розписка видана ОСОБА_2

     В зазначений термін відповідач борг не повернув не зважаючи на його звернення. Оскільки термін повернення богу сплинув, він має бути повернений повністю  із процентами які складають 153,57 грн. Вказує, що вчасне неповернення боргу  завдало йому моральної шкоди, оскільки для нього ця сума значна, її відсутність змінила його життя на гірше. Він позбавлений можливості придбавати необхідні речі та продукти, порушуються життєві зв’язки   оскільки  за відсутності коштів не може  поїхати і відвідати близьких та належно утримувати дітей.

   В судовому засіданні відповідач на задоволені свого позову наполягав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того повідомив, щ він неодноразово по телефону звертався до відповідача з проханням повернути  борг але безрезультатно.  Також повідомляв останнього про час та місце розгляду справи в суді.

    За інформацією Близнюківського   РВ ГУМВС України в Харківській   області ОСОБА_2 зареєстрований  в АДРЕСА_2   В судові засідання, призначені на 08 год. 30 хв. 08.11. 2010 року, 08 год. 30 хв. 17.12. 2010 року  ОСОБА_2 не з’явився, судові повістки та інші документи повернені до суду.  Згідно повідомлень  Алісівського відділення «Укрпошти» він за зазначеною адресою не проживає.   Крім того  в судове засідання, призначене  на 08 год. 30 хв. 17.12. 2010 року  ОСОБА_2 викликався судовою повісткою про виклик, яка була направлена  за іншою адресою, вказаною позивачем. Згідно повідомлення відділення «Укрпошти» в АДРЕСА_1  цього міста він також не проживає. Вказують, що адресат виїхав.  За таких обставин суд вважає, що відповідач   про час та місце судових  засідань, повідомлявся  своєчасно та належним чином.  Причини своєї неявки до суду не повідомив,  клопотань не заявив, заяву про розгляд справи  за його відсутності не подав.  Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України  суд вважає судові повістки  врученими.

      Зі згоди позивача,   суд ухвалює рішення при заочному  розгляді справи, що відповідає положенням  ст.224 ЦПК України.

     Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що  ОСОБА_1 14.06. 2010 року  передав ОСОБА_2  24110  гривень, які той зобов’язувався повернути до 01 вересня 2010  року, однак свої зобов’язання не виконав. В підтвердження укладення договору позики 14.06. 2010 року відповідачем була надана позивачеві письмова розписка  яка долучена до матеріалів справи.    

Причини невиконання таких зобов’язань правового значення для справи не мають.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики, який згідно зі ст. 1047 цього ж Кодексу був укладений 14.06.2010 року представленою позивачем письмовою розпискою, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти…) у строк та в порядку , що встановлені договором.

Договором було передбачено, що  всю суму боргу ОСОБА_2 повинен  був повернути ОСОБА_1 до  01.09. 2010 року. Станом як на 01.09. 2010 року, так і час розгляду справи в суді  борг не повернено, про що свідчить наявність  оригіналу боргової  розписки позичальника на руках у позикодавця, яка долучена до матеріалів справи.

Ч.1 ст. 625 ЦК України  передбачено, що боржник не звільняється  від відповідальності за неможливість  виконання ним грошового зобов’язання.

Наведене свідчить  про необхідність  задоволення вимог позивача в частині стягнення всієї суми боргу.

Повному задоволенню підлягають і вимоги позивача щодо стягнення на його користь  процентів. Ч.1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника  процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки  Національного банку України У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти  виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів які підлягають стягненню суд вираховує наступним чином.

Облікова ставка НБУ з 01.09. 2010 року – 7,75%. Сума боргу- 24110 гривень. Період прострочення  за який позивач просить стягнути проценти: з 01.09.2010 року по 30.09. 2010 року, тобто 30 днів.

Таким чином стягненню підлягають 153 грн. 57 коп. (24110 грн. х 7,75% х 30 днів / 365 днів х 100% =153,57 грн.).

Щодо вимог позивача  про відшкодування моральної шкоди суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

 Ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судовим розглядом доведено, що ОСОБА_2 відносно  ОСОБА_1 діяв неправомірно, оскільки  у визначений договором строк не повернув йому борг. Борг не повернено саме з його вини. Між винними протиправними діями відповідача по справі та  заподіяною позивачеві моральною шкодою є прямий причинно-наслідковий зв’язок.  Це виходить із наступного.  Суму неповерненого боргу  суд вважає значною і вона  дійсно суттєво і негативно впливає на звичний уклад  життя позивача,  порушуючи  звичайні життєві зв’язки, спричиняючи душевні страждання та переживання. Оскільки  не виконана ухвала суду про накладення арешту  на майно ОСОБА_2  з метою забезпечення позову, тому  що такого майна не виявлено, це також призвело до додаткових моральних страждань позивача.  Для отримання позики  ОСОБА_1  змушений був звернутися до суду  позовом, витрачаючи на це додаткові кошти для сплати судових витрат, прибуття   в судові засідання із іншою області,  а крім того і свій час.

 Разом з тим, з урахуванням терміну на який було надано позику, з 14.06. 2010 року по 01.09. 2010 року, терміну затримки її повернення -   починаючи  з  01.09.2010 року,  з урахуванням особи  позивача, моральна шкода на його користь має бути стягнена  в меншому розмірі.

У відповідності  до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача  понесені ним  і підтверджені документально судові витрати – 293,00 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

А тому керуючись ст. ст. 610, 612,625,  1046-1050 ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212-215,218, 224-228  ЦПК України, суд,-

                                                             В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2   на користь ОСОБА_1  24110 гривень боргу за договором позики, 153 грн. 57 коп. – процентів  від суми позики, 3000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди,  293,00 гривень сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 27676 (двадцять сім тисяч шістьсот сімдесят шість) гривень  57 коп.

           В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області  шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      У разі подання відповідачем  заяви про перегляд  заочного рішення  і залишення її без задоволення, рішення може бути оскаржене ним  в вищезазначеному порядку при цьому  строк на апеляційне скарження  рішення починається з дати  постановлення ухвали  про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

                                      Суддя