Справа № 2-2382/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом до відповідач, в якому зазначила наступне.
Вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1.
На цей час у її будинку зареєстровані вона та відповідач.
Відповідача було зареєстровано у будинку за його проханням у 2002 році – для продовження навчання у ПТУ.
Вказуючи, що відповідач ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя та постійно влаштовує сварки, бешкетує, позивачка, посилаючись на те, що відповідач добровільно зніматись з реєстрації місця проживання у її будинку не бажає, не бажає добровільно його покидати, просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на проживання у належному їй будинку та висилити відповідача із нього.
В судовому засіданні сторони присутніми не були.
Від позивачки надійшла заява, в якій вона просила суд розглянути справу за її відсутності. На задоволенні своїх вимог наполягала.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому суд вважав можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05 листопада 1996 року посвідченого державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори підтверджується, що після смерті ОСОБА_3 спадщину на себе оформила позивачка у справі ОСОБА_1, яке після відкриття спадщини стала власницею будинку АДРЕСА_1.
З довідки про стан родини судом встановлено, що відповідач є сином позивачки, який є зареєстрованим у житловому будинку позивачки.
В обґрунтування свого позову позивачка посилається на те, що спільне життя з відповідачем стало неможливо через його аморальну, протиправну поведінку, яка виражається у постійному зловживанні алкоголем, руйнуванні помешкання.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 157 Житлового кодексу України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення
Положеннями ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу передбачається можливість виселення члена сім’ї, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку.
Відповідач до суду з’явитись не побажав, своїх заперечень проти нього не представив, тому у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості позову, який слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на проживання у житловому будинку АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з належного на праві власності ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1, без надання йому іншого житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутніми судовому засіданні в той же строк – з моменту отримання копії рішення.
Головуючий: