Судове рішення #12629603

ц.с.№ 2-2389/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  06 грудня 2010 року                                              Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді                           Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання   Денисенко Ю.С. ,

за участю представників                 ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна подружжя ,

встановив :

Зважаючи на складність у викладенні рішення в повному обсязі, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючи ст.ст.60,69,70,71,74 Сімейного кодексу України, ст.ст.15,16,365 ЦК України, ст.ст.10,59,60,61,88,212,215,256 ЦПК України, суд,

   

ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

            Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з січня 2003 року по 11 вересня 2010 року.

            Визнати за ОСОБА_3 право власності на  Ѕ частину - земельної ділянки площею 0,0933 га. для ведення садівництва в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,1645 га. в с. Поляна урочище «Ріка» Свалявського району Закарпатської області; земельної ділянки площею 0,1990 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0008 в АДРЕСА_2; земельної ділянки площею 0,1994 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0019 в АДРЕСА_2.

            Визнати за ОСОБА_4 право власності на  Ѕ частину - земельної ділянки площею 0,0933 га. для ведення садівництва в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,1645 га. в с. Поляна урочище «Ріка» Свалявського району Закарпатської області; земельної ділянки площею 0,1990 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0008 в АДРЕСА_2; земельної ділянки площею 0,1994 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0019 в АДРЕСА_2.

            Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1820 грн., судових витрат сплачених при зверненні до суду.

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області  через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя :

ц.с.№ 2-2389/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  06 грудня 2010 року                                              Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді                           Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання   Денисенко Ю.С. ,

за участю представників                 ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна подружжя ,

встановив :

Позивач звернулась до суду з даним позовом, обґрунтовуючи якій зазначила, що вона з відповідачем познайомилась в травні 2002 року. Після знайомства вони почали спільно вести господарство, проживати однією сім’єю та займатися підприємницькою діяльністю. Дохід від підприємницької діяльності вони використовували на придбання рухомого та нерухомого майна, спільний відпочинок. 11 вересня 2010 року вони зареєстрували шлюб. На даний час між ними почали виникати суперечки щодо майна, в зв’язку з чим позивач просить встановити факт їх спільного проживання та визнати за нею право власності на Ѕ частину придбаного ними майна. (а.с.3-6)

            Представник позивача у судовому засіданні уточнюючи позовні вимоги їх підтримала та пояснила, що сторони дійсно тривалий час проживали однією сім’єю, придбавали нерухоме майно за рахунок спільних коштів, оформляли дане майно на відповідача, з часом сторони зареєстрували шлюб. На даний час між ними виникають певні суперечки, а тому позивач просить встановити факт їх спільного проживання, залишити транспортний засіб відповідачу, а за нею визнати право власності на Ѕ частину їх майна.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов визнавши частково, пояснив, що дійсно сторони проживали тривай час однією сім’єю, він не заперечує проти встановлення даного факту. За час спільного проживання вони придбавали нерухоме майно, яке в більшості реєструвалось на нього, з часом вони свої відносини зареєстрували. Зараз між ними виникають певні суперечки, а тому необхідно здійснити поділ їх майна, в зв’язку з чим залишає вирішення даного спору на розсуд суду.

Суд заслухавши сторін, їх представників, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що сторони тривалий час проживали однією сім’єю, без реєстрації шлюбу, спільно займалися підприємницькою діяльністю, відпочивали та придбавали майно, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12-30), визнається та не спростовується представниками сторін в судовому засіданні.    

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні шлюбні правовідносини щодо встановлення факту проживання однією сім’єю та поділу майна.

Встановивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.  

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що «обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню», представники сторін в судовому засіданні визнали факт тривалого проживання сторін без реєстрації шлюбу, а тому суд вважає дану обставину встановлену та не підлягаючу доказуванню.

Також суд вважає встановленим та не підлягаючим доказуванню те, що сторони проживаючи однією сім’єю придбавали нерухоме майно.

    Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України.  

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), а згідно ст.368 ЦК України - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої та другої статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, а гідно з ч.2 ст.372 ЦК України, яка відповідає змісту ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно статті 15 ЦК України встановлено, що "кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства", а статтею 16 ЦК України встановлено, що "кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу".

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання  незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної  Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом", а тому суд захищаючі порушені права позивача вважає за необхідне визнати право власності за нею на Ѕ частину нерухомого майно, придбаного сторонами за час спільного проживання.

Позивач поніс витрати при зверненні до суду, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючи ст.ст.60,69,70,71,74 Сімейного кодексу України, ст.ст.15,16,365 ЦК України, ст.ст.10,59,60,61,88,212,215,256 ЦПК України, суд,

   

ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

            Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з січня 2003 року по 11 вересня 2010 року.

            Визнати за ОСОБА_3 право власності на  Ѕ частину - земельної ділянки площею 0,0933 га. для ведення садівництва в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,1645 га. в с. Поляна урочище «Ріка» Свалявського району Закарпатської області; земельної ділянки площею 0,1990 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0008 в АДРЕСА_2; земельної ділянки площею 0,1994 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0019 в АДРЕСА_2.

            Визнати за ОСОБА_4 право власності на  Ѕ частину - земельної ділянки площею 0,0933 га. для ведення садівництва в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,1645 га. в с. Поляна урочище «Ріка» Свалявського району Закарпатської області; земельної ділянки площею 0,1990 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0008 в АДРЕСА_2; земельної ділянки площею 0,1994 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223188000:01:036:0019 в АДРЕСА_2.

            Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1820 грн., судових витрат сплачених при зверненні до суду.

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області  через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : підпис

З оригіналом вірно:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація