Справа №2-а-985/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня  2010 р суддя Борівського районного суду  Харківської області Зеленькова Н.Г. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Борівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної  соціальної допомоги „Дітям війни ”,

ВСТАНОВИВ:

Даний адміністративний позов   надійшов до  Борівського районного суду, в обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. А відповідач всупереч Рішень Конституційного Суду України не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

До суду позивач не з’явився, але в адміністративному позові вказав, що просить  суд розглянути адміністративну справу без його   участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач до суду не з’явився, але  надіслав письмову заяву в якій просив суд розглянути справу без участі його представників. Також надав письмові заперечення відносно  адміністративного позову, в яких просив  відмовити у задоволенні позову, оскільки згідно з п. 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України , розпорядники бюджетних коштів  беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки в межах бюджетних асигнувань. Головним розпорядником коштів вищого рівня є Міністерство праці та соціальної політики України. Управління не має права встановлювати розміри та порядок виплати вказаних допомог.  

Суддя, розглянувши  справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст. 183-2  Кодексу адміністративного судочинства України і оцінивши повідомлені позивачем та  відповідачем обставини, дійшов до висновку про  задоволення позову з наступних підстав.  

Позивач має  статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням позивача   (а.с.6).

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Із заперечень УПФУ в Борівському районі Харківської області, встановлено, що відповідач за 2006-2007 р. нарахування та виплати щомісячних державних соціальних допомог  позивачу не здійснював,  посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Крім того  підвищення до пенсії дітям війни позивач одержує з 01.01.2008 р. відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». В 2009 р. нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги, проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  від 28.05.08 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або   щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

 Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Борівському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачам відповідні доплати.    

Крім того, стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дням війни до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсій, виплачується підвищення у poзмipi надбавки, встановленої для учасників  війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії  їx соціального захисту" дане підвищення провадиться за їx вибором згідно з одним iз законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України" i 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності ) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Як зазначено вище, рішення Конституційного Суду України має  преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Виходячи iз системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Борівському районі  Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсій , передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей   війни"   в   редакції,   яка   діяла   до   01.01.2008   року,   оскільки      з   моменту   ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності  пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма   втратила чинність  та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти  відповідно з приписами діючої норми  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії  у poзмipi 30% мінімальної пенсії за  віком.

    Між тим, до 22.05.2008 р. тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційного суду України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 р., з урахуванням  п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення зміни до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 р.  по 21.05.2008 р. задоволенню не підлягають.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.  

Крім того, стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2009 рік суд вважає , що вони підлягають задоволенню, з таких підстав.

Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено . Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, територіальні  органи Пенсіонного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особі, яка має статус дитини війни не може бути підставою для їх не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

            Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

            За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або

встановлював інший розмір, немає.

            З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.  

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. ст.8-14, 71,94,104, 122,138,161,162, 167, 183-2, 186 КАС України,   суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України Борівського району стосовно нарахування та сплати позивачу щомісячної державної соціальної
доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

           Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області неправомірними та  зобов’язати  здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за  період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та    з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 р.

                Стягнути з  Державного бюджету України на користь   ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

 Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Борівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги, або з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                         Зеленькова Н.Г.