справа №2а-1286/10

ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня  2010 року                                                                                        м.Дніпродзержинськ

         Суддя Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Федоріщев Сергій Сергійович розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська  Дніпропетровської області «про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дитині війни» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними стосовно  перерахунку пенсії. Просить зобов’язати відповідача  перерахувати та виплатити на її користь недоплачену суму щорічної соціальної державної допомоги до пенсії  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

         В судове засідання позивач не з’явився, однак подав суду заяву згідно якої позов підтримав в повному обсязі, просить розглядати справу в його відсутність в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.        

         Представник відповідача –в судове засідання не з’явилася, однак подав заяву про розгляду справи у відсутності представника відповідача, також надав суду свої письмові заперечення проти позову. Позовну заяву позивача щодо визнання відмови управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2010 роки в сумі 6717,90 грн, а також стягнення з відповідача недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2010 роки в сумі 6717,40 грн. - не визнають та вважають її безпідставною . Звертають  увагу суду, що ст. 99 КАС України зазначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється - шести місячний строк , який обчислюється з дня, коли особа дізналася   або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів .  В зв'язку з чим вважають, що позивач на час подання позову, втратив право на звернення до адміністративного суду   по відношенню до Управління з приводу своїх позовних вимог за період 2006-2008 р. р. в зв'язку з пропущенням строків звернення. По вимогам за 2008 рік  рішення про відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Верховною Радою України не приймалось, внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим. Зазначає, що позивач  отримує надбавку дітям війни з 01.01.2008 року в розмірі 47 гривень, з 22 травня 2008 року – 48,10 гривень, 3 01 липня 2008року – 48,20 грн., та з 01.10.2008року – 49,80 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року. Враховуючи, що питання визначення величини мінімального розміру пенсії за віком, яка має застосовуватися при обчисленні підвищення пенсії дітям війни у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не було врегульовано  у 2006-2007 р. р. на законодавчому рівні, не було визначено законодавством які органи повинні виплачувати підвищення пенсії дітям війни, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір підвищення, та в зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за період 2006-2008 років, а також за 2008 рік підвищення до пенсії виплачено позивачу органом Пенсійного фонду України відповідно до норм чинного законодавства, керуючись ст.ст. 49, 51,71 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008; листом Міністерства юстиції України від 31.08.2007 № 21-46-561,-  просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

 Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини учасників судового розгляду, необхідність заслуховування пояснень учасників судового розгляду в суду відсутня,  суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін по справі згідно вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, згідно якої особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляду справи за її відсутності, і якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку  письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З’ясувавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини:

Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає АДРЕСА_1 має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

З 01 січня 2008 року позивачу відповідачем виплачується  з 01 січня - 47,00 грн., з 01 липня -  48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року  і по цей час   - 49,80 грн.,  яка  дораховується  до  загального розміру  пенсії за віком і виплачується разом. Але ця допомога виплачувалася  відповідачем у розмірах, що передбачені пунктом 41 розділу ІІ Закону України  «Про державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  у тому числі і до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  якою після  внесення змін  було встановлено,  що дітям війни   до пенсії  виплачується  підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, розмір якої визначений  ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який  був встановлений  ст. 58  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  і становив   з  01 січня – 470,00 грн.,  з 01 квітня – 481,00 грн., з 01 липня – 482,00 грн. з 01 жовтня – 498,00 грн.,  що підтверджується  листом  Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському   районі  м.Дніпродзержинська  від 02 вересня 2010 року № К-409/7.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з  таких мотивів.

Відповідно до ст.8 Конституції  - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України  є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

    Відповідно до ст.19 Конституції України , органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав сили 01 січня 2006 року ( в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. (Щодо зупинення дії на 2006 рік статті 6 додатково див. Закон N 3235-IV від 20.12.2005; щодо відновлення дії статті 6 додатково див. Закон N 3367-IV ( 3367-15 ) від 19.01.2006 }.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ч.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Проте  Згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп 2007 від 09.07.2007року   положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними.

             Згідно п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  N  107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, Дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

             Згідно ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  … іншим учасникам війни пенсія підвищується — на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

             Водночас Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у тому числі й пункту 41 розділу ІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Згідно ч.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», дітям війни з 22 травня 2008 року встановлено підвищення пенсії  в наступних розмірах :

•   з 22.05.2008 року – 48,10 гривень;

•   з 01.07.2008 року – 48, 20 гривень;

•   з 01.10.2008 року – 49,80 гривень.

•  

Таким чином,  вихідним  критерієм  обрахунку підвищення  до пенсії дітям  війни  виступає мінімальна  пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком  згідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове   державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.  У чинному законодавстві  відсутній  будь-який інший нормативний акт, який би визначав  цей розмір або встановлював інший розмір.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення  правової основи для її встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадянам  на достатній життєвий рівень  виписані  у Законі України  «Про прожитковий мінімум» № 966-14 від 15 липня 1999 року,  у Законі України  «Про державні соціальні стандарти  та державні соціальні  гарантії» № 2017 від 05 жовтня 2000 року, і відповідного  до ст. 1 Закону  України  «Про державні соціальні стандарти  та державні соціальні  гарантії» прожитковий мінімум  використовується, серед іншого, і для визначення  мінімального розміру   пенсії за віком.

Встановленим фактам та обставинам справи відповідають такі правовідносини:

            Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами , при визначенні розміру надбавки до пенсії «дітям війни»  застосуванню підлягають частина 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції до 28.12.2007 року), а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав громадян.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим і доведеним, що відповідач припустився бездіяльності відносно своєчасного перерахунку та виплати надбавки до пенсії позивачу в розмірі 30  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність керуючись положеннями Закону.

Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення  виплат зазначеної  доплати до пенсії поповичу, оскільки органи держаної влади не можуть посилатися  на відсутність коштів, як на підставі невиконання своїх зобов’язань, які встановлені  ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Судом встановлено, що позивач у липні 2010 року  звернувся до Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області  з заявою про перерахунок та виплату  державної соціальної допомоги як особі, якій встановлений статус «Дитина війни»,  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,    однак лише  28 липня 2010 року  позивач  отримав  офіційну відмову  відповідача  щодо перерахунку та виплати вищевказаної соціальної допомоги.

Суд визнає достовірними  обставини, щодо зазначення позивачем у своєму  позові щодо дізнання про порушення своїх прав лише після звернення до відповідача , хоча органи Пенсійного фонду  через засоби  масової інформації місцевого значення повинні були  своєчасно  сповістити  пенсіонерів про  будь-які зміни, що стосуються  розміру  пенсії,  і про дії, які  повинні виконати пенсіонери  для отримання  надбавок до пенсії у встановленому  законом розмірі.  Але  відповідач,   як представник  Держави,  не виконав покладені на  нього функції, позивача не повідомив та не роз’яснив  його  права  щодо  захисту прав та охоронюваних законом інтересів, при тому, що  згідно п. 9 Указу Президента «Про положення про Пенсійний фонд України»  в редакції від 24.10.2007 р.  № 1261-207-п  кошти  Пенсійного фонду України спрямовуються у  тому числі і на організацію роз’яснювальної роботи  серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.

Тому суд враховує  суб’єктивні  передумови права  на позов, яке  виникає з дня, коли особа  довідалася  або могла довідатися  про відповідне порушення, що є додатковою гарантією  захисту прав позивача, адже відсутність  в особи офіційних відомостей та не сповіщення її  про порушення права на пенсію УПФУ фактично  унеможливлює вчасне вжиття відповідних заходів захисту,  і  вважає, що  про  порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач дізнався тільки  28 липня 2010 року.

Загальновідомо, що Рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року  та 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, публікувалися у спеціальних юридичних виданнях, які мають обмежений тираж та зрозумілі лише особам, які мають юридичну освіту,   крім цього, Рішення КСУ взагалі  не коментувалися   Державними органами влади місцевого рівня,  і не роз’яснювалося, які правові наслідки настають  для  осіб, що мають статус «Дитина війни».

Крім того,  слід відзначити той факт, що  відповідач  не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що позивач належним чином  був повідомлений про розмір щомісячного державного соціального підвищення до пенсії,  як дитині війни,  що у свою чергу   порушує  вчасне вжиття відповідних заходів захисту.  

Отже, враховуючи, що згідно норм КАСУ презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов’язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

            Крім цього, при ухваленні постанови  про задоволення позову,  суд керується вимогами ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення, відповідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує  пенсію, виплачуються за минулий час  без обмеження   будь-яких строків.   Посилання на положення цієї статті  при   ухваленні постанов про задоволення  позовів  за даною категорією справ,  вбачається  і  у  постановах  Вищого  адміністративного  суду України № К-14440/09 від 05.11.2009 року та № К-41365/09 від 10.02.2010 року.

            На підставі ч.1,2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, тому підлягає  застосованню принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

  Оскільки діючим КАСУ не визначений термін «позовна давність», а лише встановлено строк на звернення особи до суду за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства, то виходячи з вимог ч.1,3 ст.99 КАС має місце застосування «інший Закон», а саме спеціальний закон - ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, на підставі встановлених судом обставин та визначених відповідно до них правовідносин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду встановлений діючим законодавством України, а відповідачем допущено бездіяльність щодо неповної виплати позивачу  надбавки до пенсії дітям війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 жовтня 2010 року. Право позивача в такому випадку має бути захищене шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплаченої суми за відповідний період.

Вимоги позивача щодо перерахунку пенсії за період з 29 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року не підлягають задоволенню, так як порушення її прав за майбутній період на теперішній час не відбулось.  

На підставі ст. 22, 46, 55 Конституції України, Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року , Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008,  Рішення Конституційного Суду України  від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада  2004 року № 2195 –ІУ, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 87 Закону України  «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Закону України  «Про державний бюджет на 2009 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»,   керуючись ст.  9,11, 69, 70, 71, 72, 99, 100, 104, 128,159,161, 163 КАСУ України, -

ПОСТАНОВИВ:

                Адміністративний позов ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська  Дніпропетровської області «про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дитині війни» – задовольнити частково.

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Дніпровського району м.Дніпродзержинська  Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по  29 жовтня 2010 року включно.

        В іншій частині позову позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги  до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                       Федоріщев С.С.