ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
08 листопада 2007 р. |
№ 2/197-2491 (3/156-2162(4/83-1019) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Рибака В.В., Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників: позивача -ОСОБА_1,
відповідача -Кузнєцової М.І.,
розглянувши касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Тернопільської області від 4 травня 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 липня 2007 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до ТзОВ "Тернопільський міський ринок" про стягнення 59 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 4 травня 2007 року (суддя Бурда Н.М.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 липня 2007 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як правильно встановлено судами, позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилався на усну домовленість між сторонами у справі та на договір №33 від 01.09.2000 року про проведення експертної оцінки.
Розглядаючи справу, суди дійшли правильного висновку про те, що будівництво об'єкта і здача його в експлуатацію, на час виникнення спірних відносин, регулювались нормами гл.29 ЦК УРСР.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачена обов'язковість ведення бухгалтерського обліку, що поширюється на всіх фізичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вказаними документами визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Доказами, що підтверджують здійснення господарської операції в капітальному будівництві, є акти приймання виконаних робіт, довідка про вартість виконаних робіт та витрат, затверджена замовником проектно-кошторисна документація, згідно Наказу Міністерства статистики України та Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №26/7 від 27.01.1997 року.
На підставі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, в обгрунтування своїх вимог, доказів підтверджуючих передачу приміщення магазину ТзОВ "Тернопільський міський ринок" не надав, тому суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визнали не доведеним належним чином факт будівництва магазину позивачем для відповідача
Умовами вказаного договору №33 від 01.09.2000 року, актом приймання-передачі робіт по експертній оцінці витрат, звітом про експертну оцінку підтверджується, що вартість об'єкта, згідно з проведеною оцінкою, становить 82300 грн., але не підтверджуються витрати позивача на будівництво магазину.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Приймаючи рішення, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд вірно визнав такими, що не можуть вважатись належними та допустимими доказами документи, надані позивачем в підтвердження позовних вимог та обгрунтовано відмовив в позові.
Крім того, правильно судом визнані безпідставними посилання позивача на кошторис, який не був затверджений замовником. Акти виконаних робіт по будівництву за період з 1 квітня по 1 жовтня 1999 року та за період з 1 травня по 1 липня 2000 року підписані односторонньо. Також, договір №17 та вказані акти не містять відомостей про те, що роботи виконувались по об'єкту, а саме магазину по вул.Живова, 9 в м.Тернополі.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Тернопільської області від 4 травня 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 липня 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді В.Рибак
Л.Стратієнко