Справа №2-а-1080

2010 року

    П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 жовтня  2010 року                                                                       смт Куйбишеве

    Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого судді       Горбачова Ю.М.,

    при секретарі                     Поньки Н.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби Оріхівського ДАІ   в Запорізької області (за текстом – інспектор ДПС) Іванченка Івана Сергійовича про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування, -

                                                                  В С Т А Н О В И В :

12 вересня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Іванченко І.С., який  12 вересня 2010 року  виніс постанову серії АР №208420   по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У постанові інспектор ДПС вказав, що 12.09.2010 року о 17.40 год.  ОСОБА_1 в с. Преображенка Оріхівського району Запорізької області по вулиці Гагаріна керував автомобілем HYUNDAI GETZ р/н НОМЕР_1 рухаючись зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 25 км/год і не мав при собі та не надав для перевірки полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. 

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення,   передбачене ч.1 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач послався на те, що   він  взагалі не порушував правила дорожнього руху, а таким чином адміністративного правопорушення не скоював, бо під час складання інспектором протоколу та постанови відносно нього, останній знаходився зовсім в іншому місці, а саме в місті Харкові, де він на даний час проживає і працює та на підтвердження зазначеного надав відповідні документи. Повідомив, що 12 вересня 2010 року вказаним вище автомобілем керував його рідний брат ОСОБА_3, який і був зупинений інспектором ДПС. З яких причин останній пред’явив  документи ОСОБА_1 інспектору ДПС.

Із вказаною постановою відповідача ОСОБА_1 не згоден, вважає, що постанова є противоправним необґрунтованим рішенням суб’єкта владних повноважень, що порушує його права, оскільки винесена відповідачем відносно неналежної особи і окрім цього з порушеннями як порядку накладення адміністративного стягнення, так і за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, змушений звернутись  до суду.  

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, а також підтримав свої позовні вимоги на тих підставах, які викладені в позовній заяві.

Судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

      Відповідач – інспектор ДПС Іванченко І.С.  в судове засідання не з’явився, про час і місце його  проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу провадяться в межах їх компетенції  і  у точній відповідності до закону.    

Відповідно до п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративні правопорушення, а саме: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2010 о 17.40 год. ОСОБА_1 в                        с. Преображенка Оріхівського району Запорізької області по вулиці Гагаріна керував автомобілем HYUNDAI GETZ р/н НОМЕР_1 рухаючись зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 25 км/год, чим допустив порушення п.12.4,2.1 (г). Правил дорожнього руху та не мав при собі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності чим допустив порушення п.   Правил.

12 вересня 2010 року інспектором ДПС Іванченком І.С. була винесена постанова АР №208420    по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121, ч.1 ст. 126 КУпАП відповідно до якої водія ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Право позивача ОСОБА_1  на оскарження рішень відповідача – інспектора ДПС  Іванченка І.С. який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

    Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС Іванченком І.С. рішення по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 1 статті 121 та ч. 126 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС Іванченко І.С. рішення, яке оспорюється позивачем ОСОБА_1, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб’єкту владних повноважень.        

Одночасно, приймаючи рішення у справі, суд врахував наступне.

Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови серії АР №208420   від 12 вересня 2010 року інспектор ДПС  Іванченко І.С. припустився порушення порядку оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, не зазначено яким чином інспектором ДПС Іванченко І.С. при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, було зафіксовано порушення водієм правил  дорожнього руху.

Також  слід зазначити, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,  інспектором ДПС   було порушено вимоги ст. 251 КУпАП, а саме не  вказано свідків події та не додано їх пояснень.

    Таким чином, підставою для прийняття оспорюваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС Іванченка І.С. фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1

 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ДПС повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Такі показання є одними з основних належних та допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачем Іванченком І.С. суду не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.

Стаття 62 Конституції України встановлює “призумцію невинуватості”, відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах , одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тому суд, дослідивши матеріали справи,  вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 ч.1 ст.126  КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.ст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

ОСОБА_1  за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду   вересня 2010 року, тобто до закінчення визначеного законом строку оскарження рішення посадової особи по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС Іванченко І.С., вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.121, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –

                                                             П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати як неправомірне   рішення інспектора дорожньої патрульної служби Оріхівського ДАІ в Запорізької області  Іванченка Івана Сергійовича – постанову серії АР №208420    по справі про адміністративне правопорушення від  12 вересня 2010 року про накладення на ОСОБА_1  адміністративного штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.121   КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити .    

             Постанова суду є остаточною, оскарженню не підлягає

    Суддя:                                                  Ю.М. Горбачов