Справа №1-84

2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2007 р.                                     Вінницький районний суд  Вінницької області

в складі: головуючого судді   Бондаренко О.І.

при секретарі:              Старинець Н.В.

з участю прокурора:              Ратушняка О.О.

адвоката :                               ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниця, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, прописаного в м.Вінниці поАДРЕСА_1; відбуваючого покарання у Вінницькій тюрмі №1, раніше судимого 11.10.2001 р. Вінницьким районним судом Вінницької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 02.10.2002 року Вінницьким районним судом  Вінницької області за ст.185 ч.3, 71  КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі; 25.12.2002 р. Староміським районним судом м.Вінниці за ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4-х років позбавлення волі; 24.06.03 р. Староміським районним судом м.Вінниці за ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4-х років 8-ми місяців позбавлення волі,

             у вчиненні злочину , передбаченого ст.187 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

            10.06.2002 року ОСОБА_2, близько 18.00 год., прямуючи додому в м. Вінницю з с. Тютьки Вінницького району, де знаходився у родичів, на галявині лісопосадки, біля дачного масиву, що знаходиться з правого боку від с. Тютьки по напрямку до м. Гнівань, зустрів місцеву мешканку ОСОБА_3, яка випасала кіз. Побачивши на ОСОБА_3. золоті прикраси, ОСОБА_2., підбурюваний жагою до наживи та протизаконного особистого збагачення, вирішив відкрито заволодіти майном останньої шляхом застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2., пройшовши далі до лісу, дочекався коли ОСОБА_3. женучи кіз в напрямку с. Тютьки зайшла в лісопосадку, після чого, він, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном поєднаним із насильством , небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, непомітно підійшов із заду до ОСОБА_3., схопив останню із заду за шию та здушуючи, почав умисно наносити потерпілій удари по голові і інших частинах тіла, завдавши їй ушкоджень, що за висновком комплексної судово-медичної експертизи №67-к від 25.07.03 року підпадають під медичні ознаки мордування. Захищаючись ОСОБА_3. зуміла вдарити ОСОБА_2. викруткою, що була при ній, у ліве коліно, після чого ОСОБА_2. усвідомлюючи, що застосовує насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, намагаючись заволодіти майном ОСОБА_3.., умисно, з корисливих спонукань, наніс потерпілій ще сильніших ударів, внаслідок яких вона втратила свідомість. За висновком судово-медичної експертизи № 2324 від 2 жовтня 2002 року у громадянки ОСОБА_3. мали місце ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми-забою головного мозку, розповсюджених синців із значною припухлістю м'яких тканин на обличчі, значної припухлості м"яких тканин, садин та синців в тім'яній ділянці голови справа, в потиличній ділянці голови, в ділянках правої вушної раковини, правій завушній ділянці, синця із значною припухлістю м'яких тканин в ділянці лівої вушної раковини та лівої завушної ділянці, розповсюджених крововиливів під слизову оболонку правого очного яблука, розповсюджених крововиливів, саден та припухлості м'яких тканин губ, саден на обличчі, синців в ділянці правого плечового суглобу, на зовнішній поверхні правого плеча, правого передпліччя, в ділянках лівого плечового суглобу, лівого плеча, правого стегна, лівого колінного суглобу, в правій сідничній ділянці, в ділянці лівого стегна, правої гомілки, лівої сідниці, саден в ділянках колінного суглобу, лівої гомілки, правої сідниці. Вищевказані ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), можливо 10.06.2002 року. Відчувши, що ОСОБА_3. не протидіє йому, ОСОБА_2, з корисливих спонукань, реалізовуючи свій умисел на насильницьке заволодіння її майном, викрав у потерпілої прикраси із золота: сережки, вартістю 300 грн.; обручку, вартістю 350 грн.; ланцюжок з хрестиком, вартістю 300 грн. Заволодівши майном ОСОБА_3. загальною сумою в 950 грн., ОСОБА_2. з місця злочину зник, направившись у м. Вінницю. Викраденим майном він розпорядився на власний розсуд.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. свою вину  у скоєному злочині  визнав повністю за викладених обставин, але скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 263  КПК України  та ст. 63 Конституції України,  відмовився давати покази  по суті справи, одночасно  розкаявся  у скоєному та просив  його суворо не карати.

            Враховуючи  клопотання учасників  судового розгляду про недоцільність  дослідження  інших доказів, у зв'язку  з відсутністю  спору по фактичним обставинам справи, суд визнав недоцільним  дослідження інших доказів по справі. 

            Крім  повного визнання  своєї вини, вина ОСОБА_2. у вчиненому злочині  підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, а саме:

-     протоколом  огляду місця події - нападу на ОСОБА_3. від 15.03.03 року (т.2 а.с. 70);

-     протоколом огляду речових доказів - одягу ОСОБА_3. зі слідами крові (т. 2 а.с. 93);

-     постановою  про приєднання до матеріалів справи речових доказів - одягу ОСОБА_3. зі слідами крові (т. 2 а.с. 173 );

-     заявою ОСОБА_3. про вчинений злочин (т. 1 а.с. 3, 4);

-     протоколом огляду місця події  від 25.09.02 року (т. 1 а.с. 163-166);

-     протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.03.04 року (т.2 а.с. 278-281);

-     висновком експерта № 3034 від 08.10.2002 року (т.1 а.с. 184);

-     висновком додаткової судово-медичної експертизи № 2324 від 02.10.02 року (т.1 а.с. 235-236);

-     висновком експерта № 67-к від 03.0703 року (т. 2 а.с. 197-201);

-     довідками Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка від 17.03.04 року та ВОНД «Соціотерапія» від 12.03.04 року про те, що  ОСОБА_2.  на обліку у лікарів  нарколога та психіатра не  перебуває (т. 1 а.с. 349, 350);

-     характеристикою з місця колишнього проживання ОСОБА_2.  (т. 1 а.с. 348);

-     характеристикою з місця відбування покарання ОСОБА_2. (т.4 а.с. 183).

Сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні  доказів дозволяє суду зробити висновок про те,  що  вина ОСОБА_2.  у скоєному злочині знайшла  в суді  своє підтвердження, а кваліфікація його дій за  ч. 1 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), являється правильною.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2. суд враховує  характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, позитивні характеристики за місцем його колишнього проживання та відбування покарання, молодий вік підсудного, його хворобливий стан здоров'я,  також те, що  він  неодноразово судимий, не відшкодував заподіяну шкоду, запевнення підсудного у неповторенні подібного.

До обставин, що пом'якшують покарання  підсудному, суд відносить  його щире каяття.

Обставинами, що згідно ст. 67  КК України  обтяжують  покарання  підсудному ОСОБА_2.  суд визнає  рецидив злочинів та вчинення злочину з особливою жорстокістю.

З врахуванням обставин вчинення злочину та особи  підсудного,  суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2.  можливе  виключно  за умови  ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції  статті обвинувачення. При цьому, при призначенні покарання слід застосувати положення  ч. 4  ст.  70 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити за правилами ст. 330  КПК України.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_3., суд приходить до  висновку, що його слід залишити без розгляду.

До вступу вироку  в законну силу запобіжний захід підсудному необхідно залишити попередній - утримання під вартою.

Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого  ч. 1  ст. 187 КК України  та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4  ст. 70 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком  Староміського  районного суду м. Вінниці від 24.06.03 року  до призначеного  покарання  та остаточне покарання  ОСОБА_2. визначити у вигляді 5 (п'яти) років 3-х днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати  з 25.07.2002 року.

Цивільний позов  ОСОБА_3.  залишити без розгляду.

Речові докази: спортивну куртку «Adidas», джинсові брюки, гольф матерчатий,  плавки,  що знаходяться  на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів  Вінницького  РВ УМВС України  повернути власнику даного майна - ОСОБА_3.

До вступу вироку  в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2. залишити без змін - утримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений  до апеляційного суду  Вінницької області  протягом 15-ти діб з моменту  його проголошення, а засудженим -  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя:(підпис)

Копія вірна:

Суддя :

Секретар: