Справа № _2-6774_

                                                                                                                                                                                                        2010р.

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«_01_» вересня 2010р.         Свердловський  міський суд Луганської області  у складі:

головуючого судді         Бабенко С.Ш.,

при секретарі                  Пархоменко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом вимоги прокурора міста Свердловська Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату належних сум щомісячної державної соціальної допомоги, -

                                                                                       в с т а н о в и в :

          Прокурор звернувся з зазначеним цивільним позовом до суду в інтересах позивача про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську  Луганської області неправомірними з невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язання УПФУ в м.Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на користь позивача недосплачену соціальну державну допомогу з липня з 2007 року і далі безстроково.

          В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що позивач має статус «дитини війни», у зв'язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана позивачу пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

          Однак Конституційний суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнав неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України №489-5 від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Крім того, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».                              

          Таким чином, конституційні права позивача були порушені, так як   така соціальна допомога позивачу у 2009р. сплачена у неповному обсязі .

          Прокурор у судовому засіданні на задоволенні позову наполягає

          Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позову наполягає.

          Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, просить розглядати справу без її участі. На адресу суду надала заперечення проти позову, у яких посилається на те, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, діяв відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка складає 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також вимог п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу своєчасно щомісяця сплачувалась зазначена соціальна допомога до пенсії у відповідних розмірах, які позивачу були відомі.  

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав відповідно до вимог ст.16 ЦК України, в тому числі можуть бути: визнання права, припинення дії яка порушує право, примусове виконання обов’язку в натурі.

          Закон України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1У від 18.11.2004р. (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 01.01.2006р., встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту  і гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.

          Статтею 1 Закону…передбачено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення  Другої світової війни (02.09.1945р.) було менше 18 років.

          Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом та посвідченням на її ім’я, згідно яких органи Пенсійного Фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

          Стаття 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також передбачає, що державна соціальна гарантія – встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни. Статтею 2 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами.  

          У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Системний аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що на суб’єкта владних повноважень покладено безпосередній обов’язок їх виконувати.

          Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у… старості…Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 64 Конституції України також визначено, що права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

          Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування.

          Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

          Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

          При визначенні цього суд виходив з наступного.

          Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.

          Відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.

          Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

          Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” був прийнятий пізніше за Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та не визнавався до 09.07.2007р. Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України. Отже, виходячи з наведеного,за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд застосовує положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення підпункту 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р.  щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відносно розмірів підвищення пенсії дітям війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

          Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році – з 09.07.2007р., у 2008 році – з 22.05.2008р., отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, мають діти війни: за 2007 рік – з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., за 2008 рік – з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007р. до 08.07.2007р. та у 2008 році – з 01.01.2008р. до 21.05.2008р. положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

          Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007р. діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01.01.2007р. – 380 грн, з 01.04.2007р. - 410,06 грн, з 01.11.2007р. - 415,11 грн.  

          Згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008р. було затверджено прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, з 01.01.2008р.- 470 грн, з 01.04.2008р. – 481 грн, з 01.07.2008р. – 482 грн, з 01.10.2008р. – 498 грн.

          Сторонами перед судом доведено, що позивачем отримана щомісячно державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, у визначений позивачем час становила 10% від законодавчо затвердженого прожиткового мінімум на особу, яка втратила працездатність.

          Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни, оскільки позивач звернувся до суду 15.07.2010р. тоді як вимоги позивача заявлені з липня 2007р., тобто з 01.01.2007р.   За вимогами ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки такої заяви у судовому засіданні не надано, суд вважає задовольнити вимоги позивача за законодавчо встановлений період часу з 09.07.2007р. без застосування строків позовної давності.  

          Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

          Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин у системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

          Стосовно позовних вимог за 2009 рік суд зазначає наступне.

          Відповідно до ч.3 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. розміри державних соціальних гарантій на 2009р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

          Проте, на виконання вищезазначеної норми, Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009р. розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн, з 1 липня – 48,2 грн, з 1 жовтня – 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з 01.01.2009р. цією постановою не визначений та змін щодо вирішення цього питання у 2009р. у зазначену постанову не вносилося.

          Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009р. по дійсний час є діючою у наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком».

          Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Суд вважає таким, що не заслуговує уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат з огляду на приписи ст.88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст.113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в яких визначено, що у разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом України та Пенсійним Фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

          Суд також не приймає зазначені посилання відповідача з огляду на те, що судові рішення ухвалюються у межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч.2 ст.3 Конституції України, за якою права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора щодо зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області нарахувати та сплатити за рахунок коштів відповідача на користь позивача недосплаченої як «дитині війни» щомісячної державної соціальної допомоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.012.2008р., з 01.01.2009р., та з цього приводу дії відповідача за цей період часу необхідно визнати незаконними. Що стосується вимог позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання доплатити недосплачену допомогу за період з 01.07.2007р. по 08.07.2007р., з 01.01.2008р. по 21.05.2008р., суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає судові витрати віднести за рахунок держави.

          На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст.15,257 ЦК України, керуючись ст.ст.209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010р., суд

                                                                                       в и р і ш и в  :

          Позовні вимоги прокурора міста Свердловська Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання доплатити недосплачену допомогу задовольнити частково.

          Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо виплати ОСОБА_1 не у повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. неправомірними.

          Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з   09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. з урахуванням фактично здійснених виплат.

          У решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий