№ 2-11709/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Іллічівський райсуд м. Маріуполя під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Корольовій Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньої транспортної події -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньої транспортної події. У позовній заяві позивач посилалася на факт дорожно-транспортної пригоди, внаслідок якій з вини відповідача їй було завдано матеріальну та моральну шкоду. У позовній заяві позивач зазначила,її сину у наслідок дорожно-транспортної пригоди були сприченені легкі тілесні ушкодження, що на лікування сина нею було потрачено 571 гривня 81 копійка. У зв»язку з ДТП позивач зазнала психічного стресу, бо її дитина отримала тілесні ушкодження, вона повина була змінити свій звичайний образ життя, ходити з дитиною по лікарям та звертатися до правоохоронних органів. Просила стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги до відповідача та пояснила, що 30.05.2010 року приблизно о 17 годині відповідач – ОСОБА_2 рухався в м. Маріуполі селище Сартана по вул. 1-го Травня в напрямку до вул. Добровольського, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в районі будинку № 91, розташованого по вул. 1-го Травня, в порушення Правил Дорожнього руху України не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті скоїв наїзд на її сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час ДТП син зазнав легких тілесних ушкоджень. Вона перенесла психологічний стрес, зазнала відчуття страху за життя дитини. Вона повина була змінити свій звичайний образ життя, ходити з дитиною по лікарям та звертатися до правоохоронних органів. Просила стягнути на її користь матеріальну шкоду у розмірі 571 гривня 81 копійка, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки в частині матеріальної шкоди визнав у повному обсязі, а в частині моральної шкоди частково, та пояснив, що дійсно 30.05.2010 року приблизно о 17 годині він рухався в м. Маріуполі селище Сартана по вул. 1-го Травня в напрямку до вул. Добровольського, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в районі будинку № 91, розташованого по вул. 1-го Травня скоїв наїзд на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зразу після наїзду на дитину він забрав його в свій автомобіль та повіз до лікарні. Свою провину визнає в повному обсязі, просить вибачення у позивачки. Його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124,122-4 КупАП та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 гривень, яке він сплатив. Він разом з матір»ю неодноразово пропонували позивачці гроші і на лікування дитини і за моральну шкоду, але позивачка відмовилась, та сказала, що вони будуть розмовляти в суді. Він визнає себе винним, згоден у повному обсязі сплатити майнову шкоду у розмірі 571 гривню 81 копійку. Моральну шкоду визнає частково у розмірі 200-300 гривень, вважає, що ступінь моральних страждань позивача не відповідає заявленій сумі, просить суд прийняти до уваги його матеріальний стан, що він є студентом, навчається у Маріупольському державному гуманітарному університеті та проживає удвох з матір»ю, що він після ДТП весь час намагався допомогти позивачці, возив дитину на автомобілі до лікарів за її згодою.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи 2-11709/2010 вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньої транспортної події підлягає задоволенню частково за наступними підставами.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до матеріалів адміністративної справи № 3-1655/2010 30.05.2010 року приблизно о 17 годині відповідач – ОСОБА_2 рухався в м. Маріуполі селище Сартана по вул. 1-го Травня в напрямку до вул. Добровольського, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в районі будинку № 91, розташованого по вул. 1-го Травня, в порушення Правил Дорожнього руху України не прийняв заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті скоїв наїзд на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав легкі телесні ушкодження.
Як вибачається з постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 25.06.2010 року ОСОБА_2 був визнанний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченорго ст. 124, 122-4 КУпАП та був підданий адміністративному стягненню у розмірі 340 гривень.
Згідно постанови судді судової палати у кримінальних справах Апеліційного суду Донецької області від 19 липня 2010 року, апеляція потерпілої ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 25.06.2010 року залишена без змін.
Відповідно до вимог ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов»язковою для суду який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої було винесено постанову.
Згідно із загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду у відповідності зі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. П.2 ч.2 ст. 23 ЦК України вказує, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів;
В результате ДТП неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 був травмований. Як випливає з медичних документів на його лікування його матір»ю були придбані медикаменти на загальну суму 571 гривня 81 копійка, що підтверджується відповідними документами медичних установ.
Обговорюючи питання про компенсацію моральної шкоди, суд знаходить переконливими доводи позивача щодо відчуття емоційного переживання внаслідок ДТП, страх за дитину, змушену зміну звичного образу життя на час лікування дитини, занепокоєність з приводу відновлення своїх прав в різних інстанціях, і вважає необхідним відповідно до ст.23 ЦК України в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 500 гривень. У такому випадку сума в 500 гривень є достатнім грошовим еквівалентом компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди. Оскільки тяжких наслідків не настало, ОСОБА_2 особисто відвозив ОСОБА_3 в лікувальну установу, просив вибачення, пропонував кошти на лікування,тобто вживав заходів до зменшення шкоди.
В решті позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.
З відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
Крім того з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у сумі 51 гривня в частині вимог майнового характеру та 8, 50 грн. судовий збір при подачі позову немайного характеру.
На підставі ст. 23, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньої транспортної події – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, суму у розмірі 571 гривень 81 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за рахунок відшкодування моральної шкоди на користь на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, суму у розмірі 500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , судові витрати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , судові витрати, а саме: судовий збір у сумі в розмірі 59,50 гривені на користь держави.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: