Справа № 2-4486/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 грудня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, третя особа Новомосковська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, третя особа Новомосковська міська державна нотаріальна контора в якому позивач просить суд: визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі по Ѕ частини квартири, визначити частку ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі по Ѕ частини квартири та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 і після її смерті залишилось спадкове майно – частина жилої квартири АДРЕСА_1. За час життя ОСОБА_2 заповіту не залишила, а єдиними спадкоємцем за законом являється позивачка, яка у встановлений законом термін звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з тим, що частка померлої у спільній сумісній власності не визначена. Позивач та померла ОСОБА_2 були співвласниками спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 04.09.2008 р. і їх частки є рівними – по 1/2 частині квартири кожному. В зв’язку з тим, що в даний момент визначити частки не можливо, так як один зі співвласників помер і, відповідно, не можливо прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2, позивачка вимушена звернутись з даним позовом до суду.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи за їх  відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть і після її смерті відкрилась спадщина на належну їй, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.09.2009 року, частину квартири АДРЕСА_1.

Згідно вказаного свідоцтва квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

За час життя ОСОБА_2 не залишила заповіту, а отже спадкування має здійснюватись за законом і спадкоємцем першої черги за законом, який вчинив дії, що свідчать про прийняття спадщини являється ОСОБА_1, як донька померлої, яка у встановлений законом термін звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини

Постановою державного нотаріуса Новомосковської міської нотаріальної контори від 05.10.2010 р. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з тим, що частка померлої у спільному майні не визначена.

Згідно ст. ст. 370 ч. 2, 372 ч. 2 ЦК України, у разі виділення частки чи поділу майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором, законом або рішенням суду.

В судовому засіданні не встановлено наявність договору чи рішення щодо спільного майна, а також законодавство України не обмежує права співвласників у спірній квартирі, а отже суд вважає встановленим, що учасникам спільної сумісної власності в квартирі при її приватизації належало по 1/2  частині спірної квартири.

Таким чином, суд приходить до висновку, про можливість задоволення позовних вимог позивача в частині визначення  її частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі Ѕ частини квартири та встановлення факту того, що інша Ѕ частина квартири належала померлій ОСОБА_2 і саме ця частина квартири являється спадковим майном після її смерті.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем, який вчинив дії, що свідчать про прийняття спадщини, однак не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину з незалежних від нього обставин, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на Ѕ частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на підставі ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Що стосується позовних вимог позивача про визначення частки ОСОБА_2, то вони задоволенню не підлягають оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_2 померла і, відповідно, її здатність мати права, в тому числі і право власності, втрачена.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України,  ст. ст. 368, 370, 372, 392, 1226 ЦК України, -

ВИРІШИВ:    

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, третя особа Новомосковська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі Ѕ частини квартири.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                     С.П. Мельниченко