Справа № 2-6009/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого, судді Гуріної О.В.
при секретарі Малевановій Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, додаткових витрат на дитину,
В С Т А Н О В И В:
15.07.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, додаткових витрат на дитину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 19.07.1996 року по 20.05.2008 рік вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач не приймає участі в утриманні сина. Інших дітей, відрахувань за виконавчими документами з нього не проводиться, стан здоров’я має добрий. Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття та витрати, пов’язані з розвитком здібностей дитини у сумі 400 грн. щомісячно.
У судову засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги, пояснила, що відповідач матеріальної допомоги дитині не надає, незважаючи на те, що має таку можливість. Крім того, дитина щомісячно відвідує платні гуртки. На підставі наведеного, просила позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згоден сплачувати аліменти у розмірі 300 грн. щомісячно.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При розгляді справи судом встановлено, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.05.2008 року (а.с.3). Згідно із свідоцтвом про народження відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матір’ю, що підтверджується довідкою Управління по міжнаціональним справам та міграції Ялтинської міської ради №213 (а.с.5).
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батьки несуть рівні аліментні обов’язки щодо утримання дитини, причому ці обов’язки є особистими, індивідуальними, а не солідарними. Тобто, якщо батьки не проживають спільно, то кожен з них має власний обов’язок по утриманню дитини.
Згідно зі ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, згідно зі ст.182 СК України є: стан здоров’я та матеріальне положення дитини; стан здоров’я та матеріальне положення платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, чоловіка, дружини та інші обставини, які мають суттєве значення.
Статтею 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частку доходу отримує в натурі, а також при наявності інших обставин, що мають суттєве значення, суд по заяві платника чи отримувача аліментів може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд, оцінивши надані сторонами докази, в тому числі враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», який на момент розгляду справи складає 941 грн. вважає, що сума у розмірі 500 грн. буде співмірною та достатньою для утримання дитини.
Відповідно до ст.185 СК України той із батьків, с кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була пред’явлена, зобов’язані приймати участь в додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, його хворобою, каліцтвом тощо).
Суд вважає, що позивачкою не доведені вимоги щодо стягнення витрат на розвиток здібностей дитини належними доказами. Довідка №411 від 18.06.2010 року (а.с.6), надана позивачкою на підтвердження того, що дитина відвідує гуртки, може бути прийнята судом до уваги у якості доказу у разі заявлення позивачкою вимог про стягнення додаткових витрат за минулий час за наявності при цьому платіжних документів, що підтверджують суму понесених витрат. Суду не надано об’єктивних доказів того, що у майбутньому щомісячно на дитину позивачка буде нести витрати на розвиток дитини саме у розмірі 400 грн.. Приймаючи до уваги, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в дохід держави.
Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 191 СК України, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, додаткових витрат на дитину – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Самарканд, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 (п’ятсот) грн., щомісячно, починаючи з 15.07.2010 року до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позову в частині стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: