Справа № 2-117/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня  2010  року                                                 Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                                           судді Левченко Т.А.

    при секретарі -  Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 02.08.1985 року вона зареєструвала шлюб с ОСОБА_2, 27.06.2001 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу вони мають двох дітей:  доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина -  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який з 01.09.2008 року навчався на денному відділенні Сумського професійного хіміко-технологічного ліцею, а на даний час навчається на бюджетній основі денного відділення Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. На утримання дітей ОСОБА_2 виплачував аліменти до досягнення дітьми повноліття. На даний момент син в зв’язку з навчанням знаходиться на її утриманні. Відповідач працює в морі на іноземних судах механніком за контрактом, отримує заробітну плату в іноземній валюті, однак ніколи до  виконавчої служби інформації про доходи не надавав. Батьки відповідача померли, інших дітей він не має, аліменти нікому не сплачує. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1000 гривень щомісячно по курсу Національного Банку України в російських рублях до закінчення сином вищого навчального закладу, а саме до 30.06.2013 року.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просить його задовольнити.  

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час і місце розгляду справи, повідомлений в установленому діючим цивільно-процесуальним законодавством поряду, зокрема з врахуванням положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України та Мінської Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 22.01.1993 року.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільної справи № 2-248/01 за позовом прокурора м. Суми в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що сторони в справі мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується копією його свідоцтва про народження (а. с. 3). З 01.09.2008 року по 30.06.2009 року він навчався на денному відділенні Сумського професійного хіміко-технологічного ліцею, а на даний час навчається на денному відділенні Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка на бюджетній основі, на 1 курсі і строк його навчання закінчується 30 червня 2013 року, що підтверджується довідками навчальних закладів на а. с. 17; 52. Шлюб між сторонами розірвано та син проживає разом з позивачкою (а. с. 5; 20).

Також судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 серпня 2001 року, яке набрало законної сили, в справі за позовом прокурора м. Суми в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: відділ освіти Сумського міськвиконкому, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, відповідача позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (цивільна справа № 2-248/01).

Ст. 166 СК України, яка визначає правові наслідки позбавлення батьківських прав, передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

В той же час ст. 199 СК України, яка входить до окремої 16 глави Сімейного кодексу України, визначає обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. При цьому ст. 201 СК України не передбачено застосування норми ст. 166 СК України до відносин між батьками і повнолітнім дочкою, сином щодо надання їм утримання.    

 Таким чином, з врахуванням системного аналізу наведених норм Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач, як особа позбавлена батьківських прав, не звільнявся від обов’язку щодо утримання свого сина ОСОБА_3 до досягнення останнім повноліття. В той же час, Сімейним кодексом України не передбачено залишення за батьками, позбавленими батьківських прав, обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина відносно яких вони позбавлені батьківських прав.

   Виходячи з наведеного, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 166, 199, 201 СК України, ст. ст.  10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України,  суд

                                                             ВИРІШИВ :

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина відмовити.

 Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.    

                Суддя                                                                        Т.А. Левченко