Справа № 2-10488/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Вєтлугіної Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, де зазначив, що 26.12.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КФ 545-07/Б, на підставі якого остання отримала кошти в розмірі 15 000,00 грн., зі сплатою 24,0 % річних, строком  повернення до 24.12.2010 року.

Позивачем умови кредитного договору були виконані у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 06.09.2010 р.  має  заборгованість 13383,67 грн., яка  складається з наступного: 8 979,52 грн. - сума заборгованості за кредитом; 2 410,77 грн. – сума заборгованості по відсотках; 1 993,38 грн. - сума плати за пропуск платежів.

Позивач  просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, що складає 13 383,67 грн., та понесені судові витрати. 

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, оскільки вважає їх обґрунтованими та законними.

Відповідачка  в судовому засідання позов визнала в повному обсязі. Суду пояснила, що раніше працювала приватним підприємцем і мала можливість сплачувати кредит, на даний час її матеріальний стан змінився, і вона позбавлена можливості сплатити кредит.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов  висновку, що позов пред'явлений обґрунтовано  і підлягає задоволенню за  наступних  підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов’язання повинні виконуватися  належним чином  у відповідності до умов договору. Одностороння відмова  від зобов’язання  або одностороння зміна його умов  не допускається.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від  зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення  зобов’язання.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.                

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.    

В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КФ 545-07/Б, на підставі якого остання отримала кошти в розмірі 15 000,00 грн., строком  до 24.12.2010року, зі сплатою 24,0 % річних.

Взяті на себе обов’язки, щодо повергнення кредиту,  відповідачкою   не виконані,  у зв’язку з чим станом на 06.09.2010 р. вона має  заборгованість 13 383,67 грн., яка  складається з наступного: 8 979,52 грн. - сума заборгованості за кредитом; 2 410,77 грн. – сума заборгованості по відсотках; 1 993,38 грн. - сума плати за пропуск платежів.

Враховуючи вищезазначені обставини, які підтверджуються письмовими доказами по справі, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачкою за кредитним договором № КФ 545-07/Б від 26.12.2007 року на суму 13 383,67 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають  стягненню на користь позивача судові витрати які складаються з державного  мита в розмірі 133,84 грн. та витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду справи  в розмірі 120 грн., які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись  ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 69, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509,525,  526, 527,  530, 610, 612, 615, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов АТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  (р/р №37395070002 у ПАТ «ВіЄйБі Банк», МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 383,67 грн. (тринадцять тисяч триста вісімдесят три гривні 67 коп.).

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»  (р/р №37395070002 у ПАТ «ВіЄйБі Банк», МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842)  судові витрати  у вигляді державного мита в розмірі 133,84 грн. (сто тридцять три гривні  84 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень)

Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                    Т.Є.Баруліна