КОПІЯ
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої – судді Варвус Ю.Д.
суддів: Матковської Л.О., Юзюка О.М.
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.
з участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5291 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Копистинської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької міської ради про визнання права власності на 1/2 частину недобудованого житлового будинку з господарськими спорудами.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_4, після смерті якого залишилось спадкове майно: житловий будинок по АДРЕСА_1, житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться на території селянського (фермерського) господарства ?ОСОБА_5” площею 4,49 га, розташованого в с. Копистин Хмельницького району, засновником та головою якого був спадкодавець. Спадкоємцями першої черги є вона та син померлого від другого шлюбу - ОСОБА_2 Оскільки в добровільному порядку не можуть розділити спадкове майно, просила визнати за нею право власності на 1/2 його частину, в тому числі 1/2 частину земельної ділянки.
_______________________ _____________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Продан Б.Г. Справа № 22ц-5291
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 2
В грудні 2006 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Копистинської сільської ради Хмельницького району про визнання права власності на 1/2 частину недобудованого житлового будинку з господарськими спорудами. В обґрунтування позову вказувала, що вона з 20 лютого 1983 року по 27 березня 1996 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_4, за цей період ними побудовано житловий будинок із незначною часткою невиконаних робіт, цегляне овочесховище, цегляний гараж, цегляну літню кухню, одну шлакобетонну будівлю для тримання тварин, але правовстановлюючі документи на зазначені будівлі виготовлені не були. У спірному будинку проживає з 1993 року, хоча зареєстрована за іншою адресою. Після розірвання шлюбу з колишнім чоловіком усім майном користувалися спільно аж до його смерті. Оскільки відповідачами не визнається її право власності на зазначені споруди, просила задоволити позов.
Судом до участі у справі в якості співвідповідача залучено Хмельницьку міську раду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2010 року позови задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину недобудованого житлового будинку, цегляного овочесховища, цегляного гаража, цегляної літньої кухні, шлакобетонної будівлі для тримання тварин, що знаходяться на території селянського (фермерського) господарства ?ОСОБА_5”, яке розташоване на території Копистинської сільської ради Хмельницького району.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину недобудованого житлового будинку, цегляного овочесховища, цегляного гаража, цегляної літньої кухні, шлакобетонної будівлі для тримання тварин, що знаходяться на території селянського (фермерського) господарства ?ОСОБА_5”, яке розташоване на території Копистинської сільської ради Хмельницького району.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 – 833 грн. 33 коп. судових витрат.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16 вересня 2010 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину недобудованого житлового будинку, цегляного овочесховища, цегляного гаража, цегляної літньої кухні, шлакобетонної будівлі для тримання тварин, що знаходяться на території селянського (фермерського) господарства ?ОСОБА_5”, яке розташоване на території Копистинської сільської ради Хмельницького району.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та вказуючи, що суд не взяв до уваги тієї обставини, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали у зареєстрованому шлюбі до 1996 року, після чого стосунки між ними були припинені. Крім того, об’єкти нерухомості були побудовані на земельній ділянці, яка була надана в постійне користування селянському (фермерському) господарству ?ОСОБА_5”, засновником і єдиним учасником якого був померлий ОСОБА_3 Посилається на те, що повторна судова будівельно-технічна експертиза, всупереч вимогам законодавства, проведена без її участі.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково і визнаючи за спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину недобудованого житлового будинку, цегляного овочесховища, цегляного гаража, цегляної літньої кухні, шлакобетонної будівлі для тримання тварин, що знаходяться на території селянського (фермерського) господарства ?ОСОБА_5” та за ОСОБА_3 - право власності на 1/2 частину цього ж майна, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку прийняли спадщину і є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4, а ОСОБА_3 має право на 1/2 частину спільного майна подружжя, оскільки майно придбавалося в період перебування її в шлюбі з ОСОБА_4
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення відповідно до вимог п. 4 ст.309 ЦПК України.
Так, звертаючись в суд з позовом про визнання права власності на частину спадкового майна, ОСОБА_1 вказувала, що після смерті її батька ОСОБА_4, залишилося спадкове майно, яке складається з двохкімнатного житлового цегляного будинку, розташованого по АДРЕСА_1, недобудованого житлового будинку, цегляного овочесховища, цегляного гаражу, цегляної літньої кухні, шлакобетонної будівлі для тримання тварин, що знаходяться на території селянського (фермерського) господарства ?ОСОБА_5”, яке розташоване на території Копистинської сільської ради Хмельницького району, земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 4.49 га, на право постійного користування якою ОСОБА_4 виданий Хмельницькою районною радою 12 грудня 2001 року Державний акт.
Під час розгляду справи встановлено і це не заперечується сторонами, що правовстановлюючі документи на зазначені житлові будинки і господарські споруди відсутні, оскільки у встановленому законом порядку будови в експлуатацію ні при життя спадкодавці ОСОБА_4, ні на час розгляду спору, не приймалися.
Таким чином сторони по справі не стали спадкоємцями даного майна (об’єктів), тому вони можуть ставити питання щодо спадкування використаних в процесі будівництва вказаних споруд будівельних матеріалів, а також, як спадкоємці будівельних матеріалів, вправі вимагати визнання відповідними органами їх прав і обов’язків забудовників.
Розглядаючи справу суд першої інстанції таких обставин не врахував, за відсутності правових підстав визнав право власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на будинок та господарські споруди, яких юридично не існує і вони не є об’єктами цивільних правовідносин. Посилання суду на ст.ст. 372, 392 ЦК України в такому випадку також є безпідставним.
За таких обставин рішення суду в частині позову ОСОБА_1 і позову ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння постановлене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину земельної ділянки, надану спадкодавцеві ОСОБА_4 в постійне користування для ведення фермерського господарства (4,49 га). Відповідно до вимог ст.23 Закону України ?ро фермерське господарство”, якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1908 ?ро затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельних ділянок фермерського господарства, що успадковується” в Хмельницькій області встановлений мінімальних розмірів таких земельних ділянок – З гектара. Тому спірна земельна ділянка не може бути поділена між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 червня 2010 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 вересня 2010 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Хмельницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Копистинської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької міської ради про визнання права власності на 1/2 частину недобудованого житлового будинку з господарськими спорудами відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус