ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" про стягнення з відповідача безпідставно отриманих ним грошових коштів в сумі 16519,00 грн., процентів за весь період користування чужими грошовими коштами в розмірі 1291,02 грн., 1139,79 грн. інфляційних збитків та 408,68 грн. річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі № 23/337-33/74 позов задоволено. Стягнено з ТзОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в сумі 16519,00 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1291,02 грн., 1139,79 грн. інфляційних та 408,68 грн. річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення змінено. Стягнено з ТзОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 16519,00 грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 25.06.2007 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема, скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм  матеріального і процесуального права, а саме, ст.ст. 626, 642 ЦК України, ст.ст. 179, 181 ГК України, ст.ст. 1, 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 12.08.2005 відповідач направив ТзОВ "Евестра" на підписання два примірника проектів договору на поставку продукції № 11/8-05, яким пропонував товариству "Евестра" поставити та передати у зумовлені в даному договорі строки у його власність продукцію, найменування, ціна та асортимент якої зазначено в специфікації, які мають погоджуватись сторонами попередньо. Товариством з обмеженою відповідальністю "Евестра" зазначений договір не підписано, відповіді на вказану пропозицію не надано. В той же час, 19.08.2005 ТзОВ "Евестра" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача 16519,00 грн., де в якості призначення платежу зазначило: часткова плата за продукцію, згідно договору на поставку продукції № 11/8-05 від 12.08.2005.

12.03.2006 та 13.04.2006 товариством "Евестра" направлялись рекомендовані листи до ТзОВ "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" з проханням повернути на його банківський рахунок помилково перераховані кошти, відповідно до платіжного доручення від 19.08.2005, однак ці листи залишено відповідачем без відповіді.

Судами також було встановлено, що 24.04.2006 між ТзОВ "Евестра" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 112 про відступлення права вимоги, згідно умов якого ТзОВ "Евестра" відступило, а підприємець ОСОБА_1 набув право вимоги отримати на свою користь від товариства "ВП "Компанія ДіСі" грошові кошти у розмірі 16519,00 грн., що були помилково перераховані товариством "Евестра" на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 1 від 19.08.2005. Умовами цього ж договору також було передбачено, що підприємець ОСОБА_1 одержує право замість ТзОВ "Евестра" вимагати від ТзОВ "ВП "Компанія ДіСі" сплати грошових коштів у розмірі, зазначеному у договорі, процентів за безпідставне користування чужими грошовими коштами, а також стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем свого зобов'язання.

Крім того, судами встановлено, що товариство "Евестра" листом від 13.04.2006 звернулося до ТзОВ "ВП "Компанія ДіСі" в якому просило повернути кошти в сумі 16519,00 грн. (часткова оплата за продукцію, згідно договору № 11/8-05 від 12.08.2005) перераховані платіжним дорученням № 1 від 19.08.2005.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 203, 207, 641, 1212 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 16519,00 грн. безпідставно отриманих ним грошових коштів. При цьому, апеляційним судом правомірно було зазначено, що ні договір на поставку продукції № 11/8-05 від 12.08.2005, ні специфікації, які є суттєвими умовами договору і повинні були бути погоджені сторонами до його укладання, не були підписані уповноваженою особою ТзОВ "Евестра" та не скріплені його печаткою, у зв'язку з чим договір на поставку продукції № 11/8-05 від 12.08.2005 між ТзОВ "Евестра" та відповідачем за цією справою укладений не був.

У цьому ж зв'язку, судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами, втрат спричинених інфляцією та річних, заявлених позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та ст. 231 ГК України, оскільки зазначені санкції застосовуються до договірних відносин між сторонами, тоді як між сторонами у справі такі відносини відсутні.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹, 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою діяльністю "Виробничого підприємства "Компанія ДіСі" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 у справі № 23/337-33/74 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.