АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «21» грудня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Марчака В.Я.
суддів Тарбинського В.Г., Дембіцької О.О.
при секретарі Чевка А.В.
за участю прокурора Єжелєва П.П.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Кіцманського району Івончі М.П. на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, не військовозобов’язаний, раніше не судимий,
- засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на п’ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст. 76 КК України, зобов’язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання. Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_2 покладено на КВІ по місцю проживання засудженого.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд.
Згідно вироку, ОСОБА_2 засуджений за те, що він 20 травня 2010 року приблизно о 22:30 год., в АДРЕСА_1, під час конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_3 на побутовому ґрунті, умисно наніс останньому декілька ударів кулаками та ногами по різним частинам тіла, в результаті чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляцію в якій, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеність вини засудженого, просить вирок скасувати у зв’язку з м’якістю призначеного судом покарання та невідповідністю його особі засудженого. Вважає, що суд, призначаючи покарання із
Справа №11-439/2010 р. Головуючий у І інстанції: Литвинюк І.М.
Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач: Марчак В.Я.
випробуванням, не взяв до уваги, що ОСОБА_2 вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, даний злочин є тяжким. Крім того, прокурор посилається на те, що судом незаконно враховано позитивну характеристику по місцю проживання засудженого, як одну із обставин, що пом’якшує покарання, оскільки вона відноситься до характеризуючих особу даних, та просить постановити новий вирок. Інші учасники процесу апеляцій не подавали. Також надійшли заперечення захисту на апеляцію прокурора.
Заслухавши доповідача, прохання прокурора задовольнити апеляцію, потерпілого ОСОБА_3, захисника та засудженого ОСОБА_2, які просять відмовити у задоволенні апеляції і залишити вирок без змін, вивчивши доводи, викладені в апеляції, перевіривши матеріали справи та провівши часткове судове слідство, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що вироком суду першої інстанції вірно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_2, та призначене покарання відповідає вимогам закону.
Згідно ст.75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбуття покарання.
Стаття 50 КК України вказує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.
Так, згідно показань ОСОБА_2, які він дав в судовому засіданні суду апеляційної інстанції слідує, що між засудженим та потерпілим ОСОБА_3 давно були неприязні стосунки. Між ними 20.05.2010 року відбувся словесний конфлікт у магазині в АДРЕСА_1 під час вживання пива. Пиво вживав як ОСОБА_2 так і потерпілий ОСОБА_3 В магазині словесний конфлікт закінчився і ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_4 ОСОБА_3 пішов додому. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_4 та раптово почав бити ОСОБА_2 кулаками рук по обличчю. Між ними зав’язалась бійка, яка переросла в боротьбу на землі. В цей час ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 декілька ударів в область тулуба.
Згідно показань потерпілого ОСОБА_3, який є старшим та фізично міцнішим за ОСОБА_2 між ним та засудженим 20.05.2010р. дійсно відбувся словесний конфлікт у магазині під час розпивання пива. Після закінчення конфлікту ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_4 а потерпілий пішов додому. Те, що ОСОБА_2 є значно молодшим за віком та образив ОСОБА_3 не давало спокою потерпілому і він вирішив відомстити йому. ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_4 та несподівано для нього почав першим бити ОСОБА_2 ОСОБА_2 почав теж наносити удари ОСОБА_3 і вони впали на землю, почали боротися. Під час боротьби ОСОБА_3 відчув різку біль в правому підребер’ї, від якої втратив свідомість. Претензій до ОСОБА_2 ОСОБА_3 немає жодних, оскільки той повністю йому відшкодував всю моральну та матеріальну шкоду. ОСОБА_3 вважає цей конфлікт простою бійкою, яку він сам почав, і взагалі не звертався в міліцію з цього приводу. Міліцію про отримані ним тілесні ушкодження повідомили лікарі. Просить не карати суворо ОСОБА_2
Колегія суддів враховує те, що потерпілий ОСОБА_3 першим почав конфлікт і бійку, знаходився теж в нетверезому стані, тобто його поведінка була віктимною та протиправною. Зазначене підтверджується дослідженими матеріалами справи та показаннями свідків.
Суд першої інстанції вірно визнав обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_2 – добровільне відшкодування ним завданих збитків потерпілому, що підтверджується заявою самого ж потерпілого ОСОБА_3 (а.с.28а). Крім того, як зазначає в обвинувальному висновку орган досудового слідства, обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (а.с. 90), що підтверджується повним визнанням своєї вини ОСОБА_2, його зізнавальними, послідовними та незмінними показаннями, які він давав протягом всього досудового та судового слідства в судах двох інстанцій, добровільним відтворенням обставин та обстановки події, іншими доказами. Колегія суддів також враховує позитивну характеристику ОСОБА_2 та його юний вік, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відповідно до довідки № 979 від 12.11.2010р. рішенням районної призовної комісії Кіцманського ОРВК від 7.04.2008р. протокол № 5 визнаний непридатним до строкової військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час за гр. 1 71в наказу МОУ №2-94, 207-99 (плоскостопість обох ніг першої ступені з дефартрозом. Остеохондропатія грудного відділу хребта в стадії репарації з клиновидною деформацією тіл ТН 6, 7, 8, 9, 10 хребців. Правобічний сколіоз 1 ступені. Остеохондроз без порушення функції) та вважає, що суд першої інстанції за таких обставин призначив ОСОБА_2 СПРАВЕДЛИВЕ покарання і згідно вимог закону вірно застосував ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2, засудженого за ст. 121 ч. 1 КК України, залишити без змін, а апеляцію прокурора – без задоволення.
Головуючий Марчак В.Я.
Судді Тарбинський В.Г.
Дембіцька О.О.