Судове рішення #12615798

 УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року                             м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду               Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                   Хруняка Є.В.,

суддів:                       Кукурудза Б.І., Томенчука Б.М.,

з участю:     прокурора                     Гуцуляка В.К.,

засудженого                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок  Тлумацького районного суду від 06 жовтня 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком     ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, розлучений, непрацюючий, з середньою освітою, раніше судимий 19.12.2003 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ст.ст.185 ч.5, 69 КК України на 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, звільнений по відбуттю покарання 19.08.2008 року,-    

________________________________________________________________________________

Справа №11-564/2010р.                               Головуючий у І інст. Лущак Н.І.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України                      Доповідач: Хруняк Є.В.    

засуджений за ст.185 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – тримання під вартою, залишено без зміни, а строк відбуття покарання рахується з 17.05.2010 року.

    Вирішено питання про речові докази.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 450 грн. 72 коп. за проведену експертизу.

     За вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, 11.05.2010 року близько 11 години, з метою таємного викрадення чужого майна, щляхом розбиття шибки вікна житлового будинку гр. ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, проник в приміщення будинку, звідки таємно викрав відеокамеру марки " Соні " вартістю 280 грн, цифровий тюнер вартістю 435 грн та готівку в розмірі 600 грн, після чого, з місця злочину скрився. Своїми злочинними діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 1315 гривень.

Не погодившись із вироком суду, прокурор подав апеляцію з доповненнями, в якій, не оспорюючи кваліфікацію неправомірних дій засудженого ОСОБА_1, просить вирок скасувати з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого за м'якістю та постановити новий вирок, яким обрати засудженому більш суворе покарання, а також просить виключити з описової частини вироку посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаний.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями, засудженого ОСОБА_1, який вважав вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона  підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції даючи оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено і правильно кваліфікував його злочинні дії за ст.185 ч.3 КК України.

Кваліфікація неправомірних дій в апеляції не оскаржується, а тому не перевіряється.

Що стосується призначеного покарання, то відповідно до вимог до ст.65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону, судом першої інстанції дотримані.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, його сімейний стан, згідно довідки Остринської сільської ради, ОСОБА_1 до затримання проживав з жінкою, яка є вдовою і має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, і те, що він щиро розкаявся у вчиненому, завдана шкода потерпілому відшкодована, потерпілий не настоював на суворому покаранні.

За наявності наведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинення злочину, з урахуванням особи винного, суд, виходячи з принципу, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, обґрунтовано застосував дію ст.69 КК України і призначив засудженому ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 с.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи, на які прокурор покликається в своїй апеляції, є не обґрунтовані, оскільки вони враховані судом.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в описовій частині, окрім іншого, неправильно вказав про те, що засуджений ОСОБА_1 є військовозобов'язаниим.

Як убачається із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Києво-Св'ятошинського районного суду Київської області від 19.12.2003 року за ст.185 ч.5 КК України на 5 років позбавлення волі, які відбував реально.

 Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону України №2232-Х11 від 25.03.1992 року "Про військовий обов'язок і військову службу" з наступними змінами і доповненнями , громадяни України, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, з війського обліку підлягають виключенню.

Таким чином, суд першої інстанції необгрунтовано визнав ОСОБА_1 військовозобов'язаним, чим порушив вимоги ст.333 КПК України та положення абз.2 п.13, п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленому Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" з наступними змінами і доповненнями, а тому апеляцію прокурора в цій частині слід задовольнити і виключити з вироку  дану вказівку суду.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

 Вирок  Тлумацького районного суду від 06 жовтня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_1 змінити.

Виключити з описової частини вироку посилання суду на те, що засуджений ОСОБА_1 є військовозобов'язаний.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді:                                     Є.В. Хруняк    

                                    Б.І. Кукурудз

                                    Б.М. Томенчук

Згідно з оригіналом

Суддя                                     Є.В. Хруняк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація