Справа № 2-а-2456/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Олещенко Л.Б.
при секретарі: Настоящої М.С.
за участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою № АН 683808 від 22.08.2010 р. на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, тобто порушив вимогу п.14.6 А, а саме: здійснив обгін транспортного засобу на перехресті. Проте 22.08.2010 р. ним не було здійснено ніяке правопорушення, він керував автомобілем відповідно до Правил дорожнього руху. Крім того, на його прохання зупинити та опитати водія автомобіля, якого він нібито обігнав, працівник ДАІ відмовився. Також інспектор після складання протоколу не видав йому його копію та копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а повідомив йому, що він отримає необхідні документи поштою. Вважає, що дії відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення були незаконними. Просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень у доход держави.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд визнати дії відповідача по складанню протоколу та винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень у доход держави.
Представник відповідача – УДАІ ГУМВС України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причину неявки суду не повідомив, своїх заперечень до суду не надіслав, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні встановлено, що 22.08.2010 року приблизно о 14.30 хв. ОСОБА_1. керував автомобілем «МАН» державний номер НОМЕР_1 рухався на 437 км автошляху Знам’янка – Луганськ – Ізварино, де його зупинив інспектор ДПС, який повідомив, про порушення правил дорожнього руху та складання протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення. Згідно даної постанови серії АН № 683808 ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425,00 гривень за не виконання вимог Правил дорожнього руху, а саме обгону транспортного засобу на перехресті.
Проте, позивач заперечує проти протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення та наполягає на тому, що він керував автомобілем на 437 км автошляху Знам’янка – Луганськ – Ізварино, та рухався згідно Правил дорожнього руху, та не порушував їх. Крім того, свідків, які б підтверджували порушення позивачем Правил дорожнього руху у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено, а інших доказів які б підтверджували вину ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Згідно зі ст. 69 КАС України, доказами є будь-які фактичні дані, на яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, не має можливості встановити чи заперечує відповідач проти позову, оскільки представник останнього до судового засідання не з’явився, заперечень суду не надав.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовом 07.09.2010 р., тобто з порушенням встановленого строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, але суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 встановлений законом строк для звернення до суду, у зв’язку з тим, що він був пропущений з поважних причин, що підтверджується копією конверта з поштовою відміткою про отримання позивачем копії постанови.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме про визнання дій працівників ДАІ неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень у доход держави.
На підставі ст. ст. 256, 268, 247, 287, 288 КпАП України, та керуючись ст. ст. 17, 19, 159-163 Кодексу про адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Визнати дії УДАІ ГУМВС України в Донецькій області щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КпАП України - неправомірними.
Скасувати постанову АН №683808 про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КпАП України.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: