Цивільна справа №2-3690-1\10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року м. Київ
Солом’янський районний суд м. Києва під головуванням судді Мельника В.В. при секретарі Глушко В.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, після уточнення якого просила стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини з усіх доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня пред’явлення позову і до повноліття сина, посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини (а.с. 67)
До початку судового засідання від сторін у справі надійшла письмова заява про укладення між ними мирової угоди, яка стосується сплати відповідачем аліментів, здійснення батьківських прав та виконання обов’язків. Одночасно сторони подала самостійні заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Вислухавши думку представника відповідача, який просив визнати мирову угоду і закрити провадження в справі із зазначених підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ст. 205 ЦПК України, оскільки умови затвердженої судом мирової угоди в частині сплати відповідачем аліментів на утримання неповнолітньої дитини не суперечать законові та не порушують чиїх-небудь прав та обов’язків.
Разом з тим, суд не визнає умови мирової угоди між сторонами у справі щодо виховання дитини, здійснення батьківських прав та виконання обов’язків, оскільки зазначені положення мирової угоди виходять за межі заявлених позивачкою вимог.
Письмова заява про затвердження мирової угоди, яка підписана сторонами, долучена до матеріалів справи.
До затвердження мирової угоди суд роз’яснив сторонам в справі наслідки відповідних процесуальних дій, передбачених статтею 206 ЦПК України.
Керуючись пунктом 4 статті 205, статтями 206, 210 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Визнати мирову угоду між сторонами в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, на таких умовах:
1. ОСОБА_2 зобов’язаний щомісячно сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини з усіх доходів щомісячно, але не менше 1.000 грн., до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, тобто до 01.05.2025 р.
2. Перерахування грошових коштів здійснюється ОСОБА_2 у національній валюті шляхом поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 у період з 20 по 25 число кожного місяця, авансовими платежами чи шляхом передачі коштів готівкою.
3. У разі виникнення заборгованості по сплаті аліментів з вини ОСОБА_2, він сплачує на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
4. ОСОБА_2 зобов’язується повідомляти ОСОБА_1 про зміну розміру заробітної плати, місця роботи та посади.
5. У разі передачі грошових коштів у готівковій формі, ОСОБА_1 зобов’язана надати ОСОБА_2 чи його представнику розписку про одержання нею грошових коштів із обов’язковим зазначенням розміру отриманих коштів та дати отримання.
6. ОСОБА_1 зобов’язана витрачати отримані від ОСОБА_2 кошти в рахунок сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключно на фінансове забезпечення потреб сина ОСОБА_2.
При невиконанні умов мирової угоди, ухвала про її визнання може служити підставою для видачі судом виконавчого листа згідно ч. 3 ст. 210 ЦПК України, ст. 369 ЦПК України та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» і примусового виконання обумовлених в ній зобов’язань.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом п’яти днів з дня її проголошення.
Суддя Мельник В.В.