Справа № 1-1087
2010р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді- А.М.ПЕДЕНКО
при секретарі- К.М.Ігнатушиній
з участю прокурора- С.О.Курлатової
захисника- ОСОБА_4
потерпілої- ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_8 р.н ., уродженця м. Києва, українця,
громадянина України, освіта середня, одруженого,
не працюючого , зареєстрованого в Київській
області ,Баришевському районі, АДРЕСА_3, раніше судимого :
- 15. 07. 1996 року Київським міським судом за
ст. 142 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі
з конфіскацією майна,
- 20.02.2002 року Дніпровським районним судом
м.Києва за ст. ст. 189 ч. 3, 357 ч.3, 358 ч. 1, 358 ч. 3,
289 ч. 3, 42, 43 КК України до 10 років 6 місяців
позбавлення волі з конфіскацією майна,
постановою Березанського міського суду Київської
області , від 11.08.2009 року звільнений з місць
позбавлення волі умовно- достроково на 2 роки
5 місяців 23 дні ,-
у вчиненні злочину ,передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України,
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця Житомирської області ,
Ружинського району, с. Топори ,українця,громадянина
України, освіта середньо-спеціальна , не одруженого,
працюючого поваром в ресторані «Пірат» , проживаючого
у АДРЕСА_1,
зареєстрованого в АДРЕСА_4 ,раніше не судимого ,
у вчиненні злочину ,передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудні вчинили злочин при наступних обставинах.
Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вступили в попередню змову між собою та невстановленою слідством особою направлену на збагачення за рахунок чужого майна ,а саме шляхом відкритого викрадення чужого майна ,що належало потерпілій ОСОБА_5
Реалізуючи свій злочинний намір , направлений на відкрите викрадення чужого майна , підсудний ОСОБА_7 , невстановлена слідством особа , а також підсудний ОСОБА_6 ,який вчинив злочин повторно , діючи спільно та узгоджено , попередньо розподіливши між собою ролі , 04 лютого 2010 року приїхали на АДРЕСА_2 .
Знаходячись біля вказаного будинку стали очікувати на потерпілу ОСОБА_5 або її малолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 , щоб мати можливість проникнути в квартиру потерпілих та викрасти гроші.
При цьому, підсудний ОСОБА_6 діючи згідно раніше розподілених ролей разом із невстановленою слідством особою , біля 15 г. за сигналом підсудного ОСОБА_7 , який знав неповнолітнього ОСОБА_8 в обличчя , зайшли за останнім у під»їзд та дочекавшись коли той відкриє своїм ключем двері квартири № 72 , проникли вслід за ним.
Після чого із застосуванням насильства , що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого та із загрозою застосування такого насильства ,відкрито викрали майно ,що належало ОСОБА_5 ,а саме:
- мобільний телефон «Самсунг GTE -1080» , вартістю 290 гривень ,в якому знаходилась сім-картка оператора «Київстар» ,вартістю 10 гривень на балансі якої знаходилось 20 гривень ,
- коробку , що матеріальної цінності не представляє в якій знаходились грошові кошти : 16000 гривень , 1800 доларів США ( що згідно курсу НБУ на 04.02.2010 року складало 14402 гривні 16 копійок ) , 800 євро ( що згідно курсу НБУ станом на 04.02.2010 року складало 8951 гривня 10 копійок) , 250 фунтів стерлінгів ( що згідно курсу НБУ станом на 04.02.2010 року складає 3192 грн.44 копійки.
Після чого , ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа ,утримуючи при собі викрадене майно на автомобілі , який підшукав ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зникли , розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином потерпілій ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 42 865 гривень 70 копійок.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину визнав і підтвердив , що був знайомий із потерпілою ОСОБА_5 ще до вчинення злочину на протязі 3-х років , неодноразово бував в неї вдома і знав, що у неї можуть зберігатись грошові кошти і знав саме ті місця в квартирі ,де вона їх тримає.
На початку 2010 року він познайомився із підсудним ОСОБА_6 ,дізнався про те,що останній раніше судимий, а також познайомився із чоловіком на ім»я «ОСОБА_8».
В ході розмови з останніми у нього виникла ідея вчинити грабіж квартири ОСОБА_5 ,яку підтримали ОСОБА_6 і ОСОБА_8.
Вони вирішили , що зможуть проникнути до квартири або разом з сином потерпілої , або разом із нею.
Він з ОСОБА_6 за декілька днів до злочину , поїхали на вулицю Чумака , де проживала потерпіла , де він показав розташування її квартири.
При цьому ,домовились ,що він особисто до квартири не піде , оскільки його знали в обличчя як потерпіла ,так і її син.
04 лютого 2010 року він , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приїхали на АДРЕСА_3 , де стали чекати на потерпілу та її сина.
Він стояв неподалік і спостерігав , а ОСОБА_6 та ОСОБА_8 знаходились в автомобілі, який привіз їх .Коли він побачив ,що до будинку підходить син потерпілої ОСОБА_8, він подав ОСОБА_6 сигнал і той з ОСОБА_8 прослідували за хлопцем. Сам він пішов до станції метро «Берестейська» ,де став чекати на їх повідомлення.
Потім йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6 ,який знаходився в квартирі потерпілої і сказав ,що не може знайти гроші. Він йому порадив подивитись краще і сказав, що гроші можуть знаходитись і в кухні та в боксерських рукавицях,що належать хлопцеві , бо знав про це достеменно.
Через деякий час вони по-телефону домовились із ОСОБА_6, зустрітись біля станції метро «Дорогожичі» ,де вони чекали його з ОСОБА_8.
Вони сказали йому ,що забрали з квартири 2000 доларів США ,150 євро і фунти стерлінги. Особисто собі він взяв 450 доларів США і 50 євро , інші гроші розподілили між собою ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Щодо грошей в сумі 16 000 гривень пояснити не може , можливо їх взяв собі ОСОБА_8 .
Отримані ним кошти він витратив на власні потреби. У вчиненому злочину розкаявся. Цивільний позов потерпілої визнав.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6, пояснив ,що в серпні 2009 року він звільнився з місць позбавлення волі , мав фінансові проблеми .
Тому коли він познайомився із ОСОБА_7 і той запропонував здійснити викрадення грошей у його знайомої , він погодився.
ОСОБА_7, познайомив його з чоловіком на ім»я ОСОБА_8 ,який також повинен був прийняти участь у вчиненні злочину.
ОСОБА_7 повідомив яким чином вчинити злочин і де можуть знаходиться в квартирі гроші, показав будинок ,де проживала потерпіла ОСОБА_5 ,однак сам сказав,що буде залишатись на вулиці , оскільки потерпіла і її син знають його в обличчя ,він тільки будучи осторонь дасть знати ,коли хтось із них буде направлятись до будинку.
04 лютого 2010 року він , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 приїхали на вулицю АДРЕСА_2 на автомобілі ,який знайшов останній , де стали чекати на потерпілих.
ОСОБА_7 ,який від них відійшов , через деякий час зателефонував йому і повідомив, що до будинку направляється хлопчик і що необхідно за ним зайти до квартири.
Коли вони побачили ОСОБА_8 ,то вони зайшли за ним до під»їзду і дочекались ,коли він став відкривати двері. Після цього вони його заштовхнули квартиру і зайшли за ним. ОСОБА_7 натягнув на голову ОСОБА_8 капюшон куртки і закрив рукою йому рота ,щоб останній не кричав , а він став шукати гроші в квартирі . Одразу знайти гроші не вдавалось ,але потім він знайшов коробку ,в якій знаходились долари США , євро та ще якась валюта ,однак гривень там не було . Він не виключає ,що можливо їх міг взяти ОСОБА_8. Також вони взяли мобільний телефон у хлопця,щоб він не мав можливості викликати міліцію ,який в подальшому викинули.
Після цього вони з ОСОБА_8 вийшли з квартири , сіли до автомобіль на якій раніше приїхали і залишити місце вчинення злочину. Через деякий час зустрілись з ОСОБА_7 та розділили між собою гроші. Особисто собі він взяв 500 доларів США та 50 євро ,які витратив на власні потреби.
Цивільний позов потерпілої визнав в повному об»ємі, у вчиненому розкаявся.
Крім визнання своєї вини підсудними ,суд приходить до висновку що винність підсудних знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.
Неповнолітній ОСОБА_8 в суді пояснив ,зо 04 лютого 2010 року біля 15 години він повертався додому на АДРЕСА_2 .Після того як він зайшов до під»Їзду , за ним зайшли двоє раніше незнайомих чоловіків .Коли він став відчиняти вхідні двері , то один із них ,а саме ОСОБА_6 взяв його за одежу і передав його іншому чоловіку. Потім вони всі зайшли до квартири , де стали одразу питати його де знаходяться гроші . ОСОБА_6 спочатку шукав на кухні , а потім запитав його де знаходяться боксерські рукавиці. Інший чоловік натягнув йому на голову капюшон куртки та закривав рукою рота ,щоб він не кричав. ОСОБА_6 довго не міг знайти гроші , але потім знайшов коробку , в якій його мама зберігала гроші і забрав її собі. Також ці люди забрали у нього мобільний телефон і сказали, що він не намагався кричати , погрожували йому ,однак фізичної сили не застосували. Після того як ці люди пішли з квартири , він почекав декілька хвилин та побіг до мами на роботу ,де все їй розповів і вона викликала працівників міліції.
В подальшому в міліції він впізнав підсудного ОСОБА_6, по фотокартці і також впізнає ОСОБА_7 ,оскільки той приходив до них квартиру і вони були знайомі. Також був випадок ,коли ОСОБА_7 був у них в гостях і бачив , як він в боксерських рукавицях знайшов гроші ,які туди поклала його мати.
Потерпіла ОСОБА_5 в суді пояснила , що 04 лютого 2010 року після 15 години до неї на роботу прийшов її син ОСОБА_10 , який був схвильований і який розповів ,що в квартиру за ним увірвались двоє чоловіків , які тримали його і обшукали квартиру та забрали коробку з грошима , його мобільний телефон.
Вона звернулась до міліції і в подальшому коли були затримані підсудні ,вона особисто впізнала ОСОБА_7 ,який неодноразово бував в неї в квартирі .Вона вважає, що саме він був ініціатором і організатором цього злочину , бо знав графік її роботи і що вдома може знаходитись дитина сама , був добре обізнаний де можуть зберігатись гроші . Також потерпіла вважає , що підсудний ОСОБА_7 вчинив злочин з метою помсти , оскільки він вважає ,що вона може мати відношення до погіршення його відносин з його дружиною.
Вона підтримує повністю заявлений нею цивільний позов на суму 42865 гривень 70 копійок.
Свідок ОСОБА_11 в суді пояснив , що він познайомився із підсудним ОСОБА_7 у м. Вишневому та підтримував з ним дружні відносини. Сам він має автомобіль «Део Ланос» і на якому працює як водій таксі , також він неодноразово ОСОБА_7 возив на автомобілі по справам останнього .
В лютому 2010 року ОСОБА_7 його попрохав відвезти його та його знайомих ОСОБА_6 та «ОСОБА_8» на вулицю Чумака ,де почекати їх деякий час. Там, вони вийшли і ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пішли до будинку . Потім повернулись через деякий час ,але вже без ОСОБА_7 і попрохали відвезти їх до найближчої зупинки транспорту ,що він і зробив.
Потім йому зателефонував ОСОБА_7 і попросив під»їхати до станції метро «Берестейська» , де його забрати . Після чого відвіз ОСОБА_7 до станції метро « Дорогожицька». В машині він знайшов коробку , в якій був старий мобільний телефон , залишений ОСОБА_6 ,про що він повідомив ОСОБА_7 і той наказав його викинути .
Він не був обізнаний про те, шо підсудні вчинили злочин , його не ставили до відома .
ОСОБА_7 дав йому 100 євро та 400 доларів США за всі ті випадки ,коли він його підвозив і він не знав,що ці гроші були ними викрадені.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.02.2010 року о 16г.25 хв. розпочався огляд квартири АДРЕСА_2 , в якій на той час був безлад , розкидані речі .(а.с. 18- 19.).
Із протоколу відтворення обстановки і обставин подій від 10.08.2010 року вбачається ,що ОСОБА_6 добровільно погодився показати обставини вчинення ним злочину на місці його вчинення. (а.с. 31 -38.)
Також підсудний ОСОБА_7 добровільно дав згоду на відтворення обстановки і обставин вчинення ним злочину на місці його вчинення ,що підтверджується протоколом від 11.08.2010 року . (а.с. 39-44).
При пред»явленні потерпілому ОСОБА_8 фотознімків останнім було впізнано на фото № 3 ОСОБА_6 , як особу ,яка вчинила злочин 04.02.2010 року. (а.с. 45-46).
Аналіз наведених вище доказів приводить суд до висновку про винність кожного із підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_7, у вчиненні умисних дій,що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) ,поєднані з насильством ,яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого , вчинені за попередньою змовою групою осіб ,а підсудним ОСОБА_6 також і повторно , з проникненням у приміщення.
Дії кожного із підсудних суд кваліфікує за ст. 186 ч. 3 КК України.
Призначаючи кожному із підсудних покарання , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кожним із них – відповідно до ст. 12 КК України злочин віднесений до тяжких , особу кожного і вважає ,що як ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 заслуговують на покарання у виді позбавлення волі.
В суді встановлено , що підсудний ОСОБА_7 є організатором і керівником вчинення злочину , достовірно знав що останній буде вчинятись стосовно малолітньої особи .
ОСОБА_6 раніше судимий , вчинив знову умисний ,тяжкий злочин , не зайнятий суспільно-корисною працею , що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення .
Тому суд вважає ,що вони не можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства.
Крім того , в судовому засіданні встановлено , що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2002 року ОСОБА_6 засуджений за ст.ст. 189 ч. 3, 289 ч. 3 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі .
Постановою Березаньського міського суду Київської області від 11.08.2009 року він був звільнений умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 23 дня .
Отже, враховуючи те ,що новий злочин був вчинений до повного відбуття покарання за минулим вироком , суд вважає необхідним на підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання до покарання за новим вироком.
Як пом»якшуючі покарання обставини для кожного із підсудних суд враховує розкаяння у вчиненому , часткове відшкодування шкоди.
Як обтяжуючу обставину покарання для обох підсудних суд враховує вчинення злочину відносно малолітнього , а для ОСОБА_6, також рецидив злочину.
Заявлений по справі цивільний позов потерпілої ОСОБА_5. суд вважає необхідним задовольнити частково , враховуючи часткове відшкодування у 1000 гривень і стягнути з підсудних на її користь 41 865 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,суд-
з а с у д и в :
ОСОБА_6 визнати винним за ст. 186 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді 5 ( п»яти) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначену вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07. 2002 року і остаточно призначити до відбуття - 6 ( шість ) років 6
( шість ) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу залишити у виді –утримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 21 червня 2010 року ,зарахувавши в строк покарання знаходження під вартою з 19 червня 2010 року по 21 червня 2010 року.
ОСОБА_7 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 5 ( п»яти ) років 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу залишити у виді утримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 21 червня 2010 року ,зарахувавши в строк покарання знаходження під вартою з 19 червня 2010 року по 21 червня 2010 року.
Речові докази по справі - роздруківки телефонних переговорів залишити на збереження в матеріалах справи. (а.с. 24).
Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 - 41865 грн.70 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 202 грн. 82 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати на проведення експертизи № 456\Т від 22.06.2010 року. (а.с. 51).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення ,а засудженими в такий же строк з моменту вручення їм копії вироку.
СУДДЯ :