УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
Іменем України
14 грудня 2010року м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
Головуючого Захарчука С.В.
Суддів Андрушкевича С.З., Ткаченка В.Л.
з участю:
прокурора Селюченко І.І.
адвоката ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2010 року,
яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк, громадянина України, освіта сере дня, інвалід 1 -ї групи, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 21.07.2003 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.05.2005 року за ст.2 п ”а” Закону України „Про амністію” від 31.05.2005 року,
Засуджено кожного за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим залишено попередній –тримання під вартою
встановив:
Згідно вироку, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що вони 25
Справа №11-769 Головуючий у суді 1-ї інстанції Костенко С.М.
Категорія ст.186 ч.2 КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
квітня 2010 року, близько 00 годин 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3, крім того повторно, вчинили із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого відкрите викрадення чужого майно. А саме, наздогнали потерпілого ОСОБА_6 поблизу будинку №6 по вул. Черняхівського м. Житомира, збили його з ніг, заподіяли потерпілому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я та заволоділи його майном: золотою обручкою, вагою 3,68 грама, 585 проби, вартістю 900 грн., шкіряним гаманцем, вартістю 80 грн., банківською карткою «Райффайзен банк Аваль», яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на суму 980 грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеність вини засуджених та правильність кваліфікації їх дій, порушив питання про скасування вироку Богунського районного суду із-за м’якості призначеного покарання.
Вважає, що призначене покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України не відповідає даним про особу засуджених. Зокрема, засуджений ОСОБА_2 тричі притягувався до кримінальної відповідальності. В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 не може утримуватись в місяцях позбавлення волі. На думку прокурора не було підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7, який також притягувався до кримінальної відповідальності. З урахуванням наведеного порушує питання про постановляння нового вироку, яким просить призначити засудженим покарання за ст. 186 ч.2 КК України – 4 роки 6 місяців позбавлення волі кожному.
Засуджений ОСОБА_3 подав заперечення на апеляцію прокурора, яке назвав апеляційною скаргою. Посилається на те, що суд правильно застосував ст.69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі. При цьому судом враховано, що він визнав себе винним і щиро розкаявся.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, засуджених та адвоката ОСОБА_1, які заперечували проти доводів апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів задовольняє частково апеляцію прокурора з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами. З цього приводу вирок суду першої інстанції ніким із можливих апелянтів не оспорюється.
При апеляційному розгляді справи засуджені свою вину у вчиненому не оспорюють.
Визнаючи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винними у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством , яке не є небезпечне для життя та здоров’я потерпілого за обставин, зазначених у вироку, та кваліфікуючи їх дії за ч.2 ст.186 КК України, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, не додержав вимог ст.ст.65, 69 КК України, внаслідок чого призначив покарання, яке не можна визнати необхідним і достатнім.
Санкція ч.2 ст. 186 КК України передбачає відповідальність за такий злочин у виді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років позбавлення волі. призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачено законом, допускається за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ст.69 КК України та призначаючи їм основне покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачено ч.2 ст. 186 КК, місцевий суд зіслався на обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.
До пом’якшуючих обставин суд відніс визнання вини засудженими, щире каяття та те, що засуджені публічно вибачилися перед потерпілим. Останнє свідчить про щире каяття. Однак суд може застосувати ст.69 КК і призначити покарання нижче від найнижчої межі при наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Всупереч вимогам згаданого закону, суд зіслався на одну пом’якшуючу обставину.
Суд також не врахував в повній мірі особу засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 – перший тричі притягувався до кримінальної відповідальності, а останній судимий за вчинення аналогічного злочину, вчинили злочин в стані алкогольного сп’яніння.
З урахуванням наведеного, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з постановленням нового вироку і призначенням засудженим мінімального покарання, передбаченого санкцією статті 186 ч.2 КК України, без застосування ст. 69 КК України
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, судова колегія,
засудила:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 21 вересня 2010 року щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_3 в частині призначення покарання скасувати та призначити їм покарання за ст.186 ч.2 КК України - 4(чотири) роки позбавлення волі кожному.
Запобіжний захід засудженим залишити попередній – тримання під вартою.
Початок строку відбуття покарання засудженим рахувати з моменту затримання, тобто з 24.04. 2010 року.
В решті вказаний вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних та кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.
Головуючий
судді