Справа № 22ц-6656/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Кулініч Ю.П.
Категорія - цивільна Доповідач – Бойко О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді Демченко Л.М.
суддів Бойко О.В., Лазоренка М.І.
при секретарі Пільгуй Н.В.
за участі позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання та додаткових витрат на дитину,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останнього аліменти на навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до червня 2011 року, а також 1/2 частину вже фактично понесених нею додаткових витрат на оплату навчання сина в розмірі 5250 грн., та 3990 грн. необхідних витрат за 2010-2011 навчальний рік. Свої вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що народжений у шлюбі з відповідачем, син ОСОБА_3 є повнолітнім, проте продовжує навчання, в зв?язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач в добровільному порядку не надає.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісяця, починаючи з 28.09.2010 року і до 30.06.2011 року, за умови продовження ним навчання, 3990 грн. додаткових витрат на навчання, а також судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення в частині стягнення з нього додаткових витрат на навчання в сумі 3990 грн. та відмовити в задоволенні вимог в цій частині. Апелянт вказує, що положення ст. 185 СК України безпідставно застосовані судом до спірних правовідносин, оскільки дана норма поширює свою дію виключно на главу 15 СК України, тобто на відносини, пов’язані з обов’язком батька та матері утримувати свою неповнолітню дитину, проте син у 2007 році став повнолітнім, а тому підстави для стягнення додаткових витрат на підставі ст.ст. 9, 185, 201 СК України відсутні.
В письмових запереченнях ОСОБА_1 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним і обгрунтованим.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, залишити без змін рішення суджу 1 інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апелянтом рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення з нього 3 990 грн. додаткових витрат на навчання.
Судом встановлено, що обставинами, якими позивачка обґрунтовує позовну вимогу про стягнення з відповідача додаткових витрат є те, що повнолітній син продовжує навчання, у зв?язку з чим вона несе додаткові витрати на оплату його навчання у 2010-2011 навчальному році, половину з яких повинен оплатити відповідач.
Постановляючи рішення в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст. 185 СК України позивачка має право на стягнення частини понесених нею додаткових витрат на дитину та необхідність стягнення з відповідача половини вартості навчання їх сина у 2010/2011 навчальному році.
З даним висновком суду погодитись не можна, оскільки судом застосовано матеріальний закон, який не розповсюджується на спірні правовідносини.
По справі встановлено, що син сторін - ОСОБА_3 на даний час є повнолітнім і продовжує навчання у Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Шевченка на денній формі навчання.
Норми Глави 15 СК України, в томі числі і положення ст. 185 СК України, якою обґрунтована позовна вимога про стягнення додаткових витрат, стосуються обов?язку матері, батька утримувати неповнолітню дитину. На правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджуються положення глави 16 СК України, якою визначено обов’язок батьків при виникненні певних обставин утримувати своїх повнолітніх дітей.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що оскаржуваним судовим рішенням з нього на користь позивачки на утримання повнолітнього сина стягнуті аліменти як у вигляді частки від заробітку, так і у твердій грошовій сумі, що суперечить приписам ст. 200 СК України.
Крім того, в ст. 201 СК України міститься вичерпний перелік статей, норми яких застосовуються до відносин між батьками та повнолітніми дітьми щодо надання їм утримання. Норми статті 185 СК України, якою обгрунтовано судове рішення, в даному переліку відсутні, що свідчить про безпідставність її застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3990 грн. додаткових витрат на навчання та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Відповідно до ст.ст.81, 84, ч.5 ст. 88 ЦПК України з позивачки на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, та понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 300 грн. у відповідності до наданої квитанції, угоди-доручення від 17.11.2010 року, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про сплату єдиного податку.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 185, 199, 200, 201 СК України апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3990 грн. додаткових витрат на навчання скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 30 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: