Судове рішення #12611966

Справа № 22ц-6643/2010          Головуючий у 1-й інстанції -   Філатова Л.Б.  

Категорія - цивільна                                     Доповідач       -    Лазоренко М.І.

                                                                                 

                                                             

                                           

                      У Х В А Л А  

                                         ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ  

 13 грудня  2010 року                             м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:  

головуючого-судді         ДЕМЧЕНКО Л.М.

суддів:                     ЛАЗОРЕНКА М.І. ,   БОЙКО О.В.,  

при секретарі       Пільгуй Н.В.

за участю:       відповідача  ОСОБА_1  та її представника ОСОБА_2, представника позивача  ОСОБА_3,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада  2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"  до ОСОБА_1    про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,  

                                                         В С Т А Н О В И В:  

      В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.  

      Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2010 року  позовні вимоги задоволені, усунуті перешкоди в користуванні ЗАТ "Чернігівоблбуд" житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з зазначеної  кімнати,  без надання іншого житлового приміщення.

 Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду  є незаконним в силу невідповідності висновків суду  обставинам справи  та неправильним застосуванням   норм матеріального  права.

Так, апелянт зазначає, що ніяких перешкод  у користуванні  житловою кімнатою № 20, яка  відповідно до статутних документів  та договорів   визначена  для здачі в оренду,  вона не створює.   Договір про  здачу а найм житлової  площі в гуртожитку  по вул. Толстого 138-а від 02.01. 2003 року,  відповідно до предмету  договору,  є договором  найму (оренди )  житла, а  не договором  про надання житлово-комунальних послуг. Підстави, порядок і наслідки  зміни чи розірвання цього  договору регулюються   главою 59 ЦК України

Також апелянт  вказує, що у 2008 та 2009 роках вона  відмовилась від  підписання  нового договору, так як   останній   не є договором  про надання  житлово-комунальних послуг і  він нічим не відрізняється  від  укладено раніше,  окрім  запропонованого нового  строку дії договору - 1 рік.

Крім того, апелянт  вказує, що на день пред'явлення  позову  строк дії договору  не сплинув, він спливає  02.01.2013 року і підстав  передбачених  ст. 825 ЦК  для розірвання договору  найму  від  02.01. 2003 року  у  позивача не має.

В письмових запереченнях ЗАТ "Чернігівоблбуд" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає       відхиленню, а рішення суду  залишенню буз зміни,  виходячи з наступного.  

     

З матеріалів  справи вбачається, що   ЗАТ "Чернігівоблбуд  "  у  1994 році стало власником будинку №138-а в м. Чернігові, яке використовується під гуртожиток.

    У 1999 році  ОСОБА_1, яка  в трудових відносинах з позивачами ніколи не перебувала,  вселилась до  зазначеного гуртожитку на  підставі  договору  здачі в найм житлової площі,  який було укладено  01.09.1999 року між Чернігівським проектним ремонтно-будівельним ЗАТ "Чернігівоблбуд"  та  відповідачкою.

02.01.2003 року між ДП "Соціально-побутове управління" ЗАТ "Чернігівоблбуд" і ОСОБА_1 (а.с.8) було укладено новий договір по здачі в найм житлової площі в цьому ж  гуртожитку, відповідно до якого відповідачу надана в користування  кімната № 44  ( в даний час  кімната №20)  в які проживає  остання, хоча зареєстрована з 07.12.2000 року в кімнаті №33.  

Зазначений договір між сторонами було  укладений  на невизначений  строк, проте  відповідно  до п. 5.2 договору будь - яка із сторін має право  розірвати  цей договір  надіславши повідомлення  іншій стороні  не пізніше, ніж за  30 календарних днів  до дати розірвання.

08.10.2008 року і 29.01.2009 року (а.с.41-43) ДП "Соціально-побутове управління" ЗАТ "Чернігівоблбуд" направило листи відповідачу ОСОБА_1 в яких викладена пропозиції щодо укладання нового   договору оренди  житлового приміщення., проте  ОСОБА_1 відмовилась укладати запропонований  договір оренди.

01.04.2010 року  ДП "Соціально-побутове управління" ЗАТ "Чернігівоблбуд"  повідомило ОСОБА_1  про розірвання  договору  та  необхідності звільнення житлового приміщення  в строк до 01.07. 2010 року. / а.с.45-48/  

Оскільки, ОСОБА_1  у визначений   власником  строк   приміщення не звільнили, то власник майна заявив вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення відповідача з займаної кімнати без надання іншого житла відповідно до положень ст.391 ЦК України.  

    Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні майном, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позову про усунення перешкод у користуванні позивачем  кімнатою АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідача  з  зазначеної  кімнати,  без надання іншого житлового приміщення.

Доводи апеляційної скарги, апеляційний суд  не може  взяти до уваги, оскільки  договір  про  найм житлової кімнати  від 02.01.2003 року,   відповідно до положень  п.п. 4,9 Прикінцевих  і перехідних положень  ЦК України, який набрав чинності  з 01.01.2004 року,   продовжує діяти  і до цих правовідносин не можуть застосовуватись норми  глави 59 ЦК України.  До зазначених правовідносин повинні застосовуватись норми  глави 58 ЦК України, відповідно до яких, а також відповідно  до п. 5,2. укладеного між сторонами  договору найму,   кожна із сторін  договору  може відмовитись  від  договору  у будь-який час письмово попередивши  про це другу сторону  за один місяць.

           Крім того,  згідно положень ст.ст. 15, 317, 319, 321 ЦК України, власник житла має право безперешкодно володіти, користуватися  розпоряджатися належним йому майном, а в разі порушення такого права, має право вимагати усунення перешкод в здійсненні свого права. Права відповідачів на проживання у будинку є похідними і залежать від волі власника.  

        За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, який регулює правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.  

       Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,  

                                              У Х В А Л И В :  

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1        відхилити.  

      Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.11.2010 року   залишити без зміни.  

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого  спеціалізованого  суду  України з розгляду цивільних і кримінальних  справ   протягом  20 днів.  

 

      Головуючий                                              Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація