Справа № 11-828/2010 р. Головуючий у І інстанції – Карпенко Г.М.
Категорія – ст. 186 ч. 2 КК України Доповідач – Оседач М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Оседача М.М.
суддів – Акуленко С.О., Баглая І.П.
з участю прокурора – Артеменка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою задоволено подання інспектора кримінально-виконавчої інспекції Козелецького району Чернігівської області та скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, із неповно-середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,
та направлено його для відбування призначеного покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1 засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та на підставі ст. 76 КК України зобов’язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
31 травня 2006 року від ОСОБА_1 інспектором кримінально – виконавчої інспекції ( далі – КВІ ) у Козелецькому районі було відібрано підписку із роз’ясненням покладених на нього обов’язків та попереджено щодо ухилення від виконання покладених судом обов’язків та встановлено дні явки на реєстрацію.
21 вересня 2010 року інспектором КВІ було винесено подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_1 і направлення його для відбуття призначеного покарання судом, посилаючись на те, що останній ухиляється від виконання покладених обов’язків.
Задовольняючи подання, місцевий суд вказав, що ОСОБА_1 систематично, без поважних причин не виконує покладені на нього вироком суду обов’язки, змінив місце проживання без повідомлення КВІ, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Не погоджуючись з даною постановою суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить винести нове судове рішення, яким скасувати постанову, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і справу закрити. Вважає при цьому, що суд прийняв рішення на основі неповного з’ясування обставин справи, посилаючись на те, що не змінював місце свого проживання, а неявки на реєстрацію були пов’язані з перебуванням його на лікуванні.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Відповідно до вимог ст. 78 ч. 2 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Статтею 166 ч. 3 КВК України передбачено, що невиконанням обов'язку по явці для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції вважається, коли особа не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в період встановленого йому судом іспитового строку систематично порушував встановлені обмеження і не з'являвся на реєстрацію без поважних причин до кримінально-виконавчої інспекції.
Так, 20 лютого 2009 року до Козелецького РВ УМВС було направлено подання про здійснення приводу засудженого ОСОБА_1 до КВІ Козелецького району, оскільки останній викликався 6, 13 та 19 лютого 2009 р., але незважаючи на неодноразові виклики без поважних причин не з’являвся до кримінально-виконавчої інспекції (а.с. 71). Дане подання виконане не було по причині відсутності його за місцем свого проживання.
Із пояснень ОСОБА_2 від 30 березня 2009 року – сусіда ОСОБА_1 вбачається, що останній за адресою АДРЕСА_2 не проживає близько 4 місяців і його місцезнаходження невідоме (а.с. 92).
31 березня 2009 року старший інспектор Козелецького МВ КВІ звернувся до Козелецького РВ УМВС з поданням про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів відносно засудженого ОСОБА_1 (а.с. 93,94).
20 травня 2009 року на засудженого ОСОБА_1 Козелецьким РВ УМВС було заведено розшукову справу №07/1435 (а.с.104,107), а 21 вересня 2010 року його було затримано працівниками Козелецького РВ УМВС, у нього було відібрано пояснення, зміст якого свідчить про те, що неодноразові неявки на реєстрацію не були викликані будь-якими поважними на те причинами.
Також, як слідує із матеріалів даної справи, ОСОБА_1 в період встановленого йому судом іспитового строку неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме 9 березня 2007 р. та 16 червня 20008 р. (а.с. 34; 56), про що йому виносились попередження (а.с. 36; 59).
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що неявки на реєстрацію були пов’язані з перебуванням його у Чернігівському Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та підлітків не може бути визнано поважною причиною, оскільки перебування в даному Центрі не позбавляло його можливості належним чином повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 порушував встановлені обмеження і не з'являвся на реєстрацію без поважних причин до кримінально-виконавчої інспекції та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, колегія суддів погоджується з рішенням місцевого суду щодо скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення останнього в місця позбавлення волі.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування судового рішення, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Судді:
М.М. Оседач С.О. Акуленко І.П. Баглай