Судове рішення #12610837

Справа № 22ц – 5477/10                                           Головуючий у 1 інстанції – Пушкарчук В.П.

Категорія – 41                                                             Доповідач – Антонюк К.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      2010 року  грудня 20                                                                                          місто Луцьк                  

       

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого – судді Киці С.І.

суддів  Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.

при секретарі Гнепі П.В.

з участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю та вселення  за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2  на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року,  

В С Т А Н О В И  Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року позов задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 однією сім’єю без реєстрації шлюбу в період з 2000 року по грудень 2007 року включно.

В задоволенні позову про вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду в частині відмови в позові в встановленні факту проживання однією сім’єю з 2007 року по 2010 рік та вселенні у спірну квартиру скасувати з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 як член його сім’ї з 2000 року по грудень 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Оскільки на день смерті ОСОБА_5 позивачка не проживала в спірній квартирі і не була членом його сім’ї, тому суд відмовив у вселенні ОСОБА_2 у спірну квартиру.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

З довідок житлово-комунального підприємства №11 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_4 з 6.01.2010 року, її брат ОСОБА_5 був зареєстрований за цією адресою до ІНФОРМАЦІЯ_1 – дня його смерті, як наймач цієї квартири (а.с. 54, 30-31).

Доводи апелянта про те, що вона з 2007 року до дня смерті ОСОБА_5 проживала в спірній квартирі та була членом його сім’ї не підтверджені належними доказами, навпаки ці обставини спростовані показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_1, довідкою директора Луцької загальноосвітньої школи в тім, що дочка позивачки в 2006 році вибула в Ставківську школу.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 також не заперечила, що з 2007 року вона з неповнолітніми дітьми зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2.

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оцінені судом відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Відповідно до ст.64 Житлового Кодексу України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім’ї наймача належать дружина, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо зазначені особи перестали бути членами сім’ї наймача, але  продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі  ж права і обов’язки, як наймач і члени сім’ї.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті ОСОБА_5 була членом його сім’ї, із цього періоду постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1, тому відповідно до ст.64 ЖК України вона не набула права користування жилим приміщенням як член сім’ї наймача.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий  

Судді    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація