Справа № 2-10368/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.
при секретарі Вєтлугіної Г.С.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом де зазначив, що 19.02.2010 року він з відповідачем уклав договір позики та останній отримав 13 300 гривень зі строком повернення 19.03.2010 року. У визначений термін відповідач кошти не повернув, що змусило позивача звернутися із позовом до суду.
Просить стягнути з відповідача суму основного боргу та відсотків від суми позики, що разом складає суму заборгованості в розмірі 13 996, 60 гривень.
В судовому засіданні позивач пояснив, що позовні вимоги підтримує, оскільки відповідачем взяті на себе зобов’язання щодо повернення боргу не виконані до теперішнього часу. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача борг в розмірі 13 300 грн., відсотки в розмірі 696,60 грн., а також судові витрати які були ним понесені при зверненні із позовом до суду.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений, заперечень щодо позову не надав.
Суд, за згодою позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, за відсутністю відповідача.
Вислухав пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 19.02.2010 року ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_3 в борг 13 300 гривень із зобов’язанням повернути ці кошти в строк до 19.03.2010 року, про що надав останньому розписку. До теперішнього часу відповідачем борг не повернутий.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.ст.. 1, 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою, яка надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти.
Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони не перебувають в будь-яких трудових стосунках, розписка є договором позики та укладена між двома фізичними особами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення процентів за користування коштами задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 13 300 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати, а саме державне мито в розмірі 133 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 253 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 1046-1049 ЦК України, ст.41, 99 Конституції України, ст.ст.. 1, 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд -
В И Р І Ш И В :
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 13 300 грн. (тринадцять тисяч триста гривень)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 253 грн. (двісті п’ятдесят три гривні)
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, відповідач має право подати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про перегляд заочного рішення.
Суддя: Т.Є.Баруліна