Справа № 2-3581/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
при секретарі Вєтлугіної Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, де зазначив, що 16.11.2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5-2809-116К, на підставі якого останній отримав кошти в розмірі 39 900,00 доларів США, строком до 16.11.2021року, зі сплатою 15,0 % річних. Додаткова угода від 08.05.2008 р. до кредитного договору встановила нову відсоткову ставку – 16 % річних.
З метою забезпечення повернення кредиту між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 5-2809-116П від 16.11.2006 р., за умовами якого поручитель зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_1 своїх зобов’язань перед кредитором за кредитним договором. 08.05.2008 р укладено додаткову угоду до договору поруки відповідно до нової відсоткової ставки – 16 % річних.
Для забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним договором між ОСОБА_2 та позивачем було укладено Іпотечний договір № 5-2809-116І від 16.11.2006 р., згідно якого відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2.
Позивачем умови кредитного договору були виконані у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 01.03.2010 р. має заборгованість 339 406, 64 грн., яка складається з наступного: 34 262,61 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 3 229,17 доларів США – сума непогашених процентів; 42 284.28 грн. - сума непогашеної пені по процентам (згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання позову 100 доларів США за 792,50 грн.).
За порушення термінів сплати заборгованості по кредиту та відсотків за ним, пунктом 6.1 Кредитного договору встановлена пеня у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, який повинен сплатити відповідач.
Позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором, що складає 339 406, 64 грн., понесені судові витрати та звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, в межах та в рахунок суми боргу шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, розмір яких не буде менше розміру звичайних ринкових цін на момент продажу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що відповідачем на час розгляду справи борг за кредитом, який становить 339 406,64 грн. не сплачений, у зв’язку з чим просить стягнути його в судовому порядку. Позовні вимоги, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, просить залишити без розгляду.
Також просить стягнути з відповідачів судові витрати понесені ними при зверненні із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що кредитний договір повинен бути визнаний недійсний, оскільки вищезазначений кредитний договір був укладений з грубим порушенням норм матеріального права та діючого законодавства України. Так, кредитний договір був укладений між сторонами в іноземній валюті, а саме доларах США, відмінній від національної валюти України, тобто гривні, що встановлена до обов’язкового обігу на території держави.
Вислухав пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2006 р. між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 5-2809-116К, на підставі якого останній отримав кредит в розмірі 39 900,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 15 % на річних, з кінцевим терміном повернення 16.11.2021 року. 08.05.2008 р. укладена додаткова угода до кредитного договору, яка встановила нову відсоткову ставку – 16 % річних.
З метою забезпечення повернення кредиту між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 5-2809-116П, за умовами якого поручитель зобов’язався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором від 16.11.2006 р. № 5-2809-116К. 08.05.2008 р. було укладено додаткову угоду до договору поруки відповідно до нової відсоткової ставки – 16 % річних.
Для забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 5-2809-116І від 16.11.2006 р., згідно якого останній передав в іпотеку позивачу квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2.
Взяті на себе обов’язки, щодо повергнення кредиту, відповідачем ОСОБА_1 не виконані у зв’язку з чим станом на 01.03.2010 р. він має заборгованість 339 406, 64 грн., яка складається з наступного: 34 262,61 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 3 229,17 доларів США – сума непогашених процентів; 42 284.28 грн. - сума непогашеної пені по процентам (згідно офіційного курсу НБУ станом на день подання позову 100 доларів США за 792,50 грн.).
Відповідно до ст.541-543 ЦК України при солідарній відповідальності боржників (солідарних боржників) кредитор вправі вимагати виконання обов'язків частково або в повному обсязі, як від всіх боржників разом, так і від кожного боржника окремо. Солідарні боржники залишаються відповідальними доти, доки їх обов'язок не буде виконаний в повному обсязі.
Згідно вимог ст.ст.553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи вищезазначені обставини, які підтверджуються письмовими доказами по справі, а також поясненнями сторін, даними під час розгляду справи, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 5-2809-116К від 16.11.2006 року на суму 339 406, 64 грн., обов'язок поручителя – ОСОБА_2 за договором поруки № 5-2809-116П від 16.11.2006 року нести зобов'язання у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню на користь позивача судові витрати які складаються з державного мита в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 69, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 541-543, 553, 554, 610, 612, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ :
Позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р №37390010900980 у Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) заборгованість за кредитним договором в розмірі 339 406, 64 грн. (триста тридцять дев’ять тисяч чотириста шість гривень 64 коп.).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (р/р №37390010900980 у Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 1700 грн. (тисячу сімсот гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн. (сто двадцять гривень)
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Т.Є.Баруліна