Справа №2а-880/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Кучми В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про забов»язання проведення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з справжнім позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне, за яким просить забов»язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2010 року і по день винесення рішення.
На обґрунтування позову посилається на те, що за віком відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Як така перебуває на обліку за місцем мешкання в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону їй як «дитині війни» відповідачем додатково до пенсії щомісячно повинно було нараховуватись і виплачуватись передбачена соціальна допомога у вигляді надбавки у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2007 року та до теперішнього часу зазначена надбавка до пенсії не виплачувалась. На звернення провести нарахування і виплату зазначених сум вона отримала відмову.
До початку судового засідання від позивачки надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Справу просить розглядати без її участі.
До початку судового засідання представником відповідача надані письмові заперечення, за якими позовні вимоги управління ПФУ м. Сніжне не визнає. При цьому посилається на те, що при здійсненні виплат територіальне управління керувалось приписами Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки в межах визначених видатків, а також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, відповідно до п. 8 якої був визначений розмір підвищення до пенсії у сумі 49,80 грн. Справу просить розглядати без участі представника відповідача.
Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з її паспорту, пенсійним посвідченням та відповідною відміткою в ньому.
Позивачка убачає порушеним своє право як пенсіонер та особа, яка відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», з боку відповідача територіального управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати сум щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії за період починаючи з 01.01.07 по 31.12.1007 року та з 01.01.2010 року і по день винесення судового рішення.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлюється, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р зазначена норма була зупинена на 2007 рік і одночасно ст. 111 цього Закону встановлювалось, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Поряд з тим 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення у тому числі ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р у частині зупинення на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційним Судом України відзначалось, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав, обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чиинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання правовідносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень, закріплених у ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з моменту визнання норми про призупинення неконституційною, тобто з 9 липня 2007 року, вона втрачає чинність і тим самим відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма у зазначеній редакції діяла до 31 грудня поточного 2007 року включно. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суму прожиткового мінімуму на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць, встановлено Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.06 р №489-V з 1.04.07 р по 30.09.07 р у розмірі 406 грн та з 1.10.07 року – 411 грн При цьому статтею 62 цього Закону встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п”ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Таким чином надбавка до пенсії позивачеві за липень-вересень 2007 року повинна складати 410,06*30%*3=369,05 грн, за жовтень-грудень 2007 року включно 415,11*30%*3=373,60 грн. Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.04.08 р по 1.07.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, був встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у ще декілька підвищеному розмірі - 481 грн, з 1.07.08 р по 1.10.08 р - 482 грн та з 1.10.08 р по 31.12.08 р - 498 грн.
Тоді як фактично позивачка на протязі 2007 року підвищення до пенсіїї як дитина війни отримувала не в повному обсязі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, яка є пенсіонер і наділена статусом «дитина війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року мала право в межах цього періоду на щомісячне отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При нарахуванні і виплаті допомоги позивачці як дитині війни у зазначений період відповідач територіальне управління Пенсійного фонду мало керуватись цією діючою нормою спеціального закону, а не положеннями Законів України «Про Державний бюджет» на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів України №530.
Як зазначалось вище Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08 р визнанні такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були змінені розміри надбавок до пенсій, визначені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і таким чином з цього моменту відновлена попередня редакція цієї статті. Рішення Конституційного Суду за цими справами має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли у наслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Надалі з початку 2009 року та до теперішнього часу норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє в зазначеній редакції на протязі часу по всій території України по колу осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.09 №1646-VI та в подальшому ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» був встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у період з 1 січня по 1 квітня 2010 року в розмірі 695 гривень, І таким чином надбавка у розмірі 30% від прожиткового мінімуму з 1 січня 2010 року мала складати 695*30%=208,50 грн. Цими ж Законом в подальшому встановлювався прожитковий мінімум для непрацездатних осіб ще в декілька більшому розмірі: з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня та до цього часу - 709 гривень.
Втім, фактично позивачка підвищення до пенсіїї як дитина війни у спірний період на протязі 2010 року отримувала не в повному обсязі. Таким чином, відповідач порушив право позивачки і не проводив з 1 січня 2010 року по 1 серпня 2010 року нарахування надбавки до пенсії для дітей війни у відповідності з діючою нормою, а саме у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на момент нарахування. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, убачається наявність підстав також визнати бездіяльність відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне у частині не проведення додаткових виплат державної допомоги до пенсії неправомірною, право позивача, яка відноситься до категорії дітей війни, на отримання підвищення до пенсії у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 січня 2010 року і по день винесення судового рішення по 25 листопада 2010 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, порушеним і таким, що підлягає відновленню шляхом покладання забов»язання на відповідача провести перерахунок і виплатити різницю не донарахованих сум цього виду соціальної допомоги за вказані періоди.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 11, 71, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про визнання дій неправомірними, забов»язання проведення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.
Забов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне перерахувати ОСОБА_1 виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством на момент нарахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 січня 2010 року по 25 листопада 2010 року включно та виплатити на її користь різницю не донарахованих сум цього виду допомоги за вказані періоди з врахуванням вже виплачених сум.
Постанова може бути повністю або частково оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуючий: