Копія:                                                                            

 Справа № 2-852/10

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

                   головуючого-судді             Якименко Т.О.,

                   при секретарі                       Балала Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання у належному розмірі  нарахувати і виплатити підвищення до пенсії дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з  вищевказаним адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Котелевському  районі Полтавської області про нарахування допомоги дитини війни, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що набрав законної сили з 01. 01. 2006  року, має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, що становить по 149 грн. 40 копійок  кожного місяця протягом січня-грудня 2009 року включно. На протязі 2009 року така допомога в належному розмірі їй не нараховувалася та не виплачувалася, а виплачувалася в розмірі 49 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач протягом 2009 року проводить нарахування та виплату підвищення до пенсії не відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в значно менших розмірах, керуючись положеннями нормативно правового акту, який має меншу юридичну силу.

Вказує, що він раніше звертався до суду із позовом до відповідача про визнання неправомірними його дій та стягнення недоплаченої соціальної допомоги дитині війни за період із 01 січня 2006 року по  червень 2008 року, і постановою Полтавського окружного адміністративного суду відповідача було зобов’язано здійснити перерахунок пенсії позивачці з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати частково за 2007 та 2008 роки.

Просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за  2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням проведених раніше  виплат.

Позивачка в  судове засідання не з'явилася,  надала письмову заяву про слухання справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала і  просить задоволити позов.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких проти позову заперечував,  в обґрунтування своїх заперечень вказав, що законодавчо не визначено механізму нарахування підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в 2009-2010 роках. Вважає, що неможна  застосовувати величину мінімальної пенсії за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обрахування підвищення до пенсії дітям війни, оскільки підвищення до пенсії та пенсія є різним категоріями пенсійних витрат. В зв’язку з цим просив відмовити в задоволенні позову.

При цьому відповідач надав письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Виходячи з того, що як позивачка, так і відповідач заявили письмові клопотання  про розгляд справи без їх участі, то судовий розгляд справи було проведено у відсутність позивача та представника відповідача.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно даних, які маються в матеріалах справи, нарахування та виплата підвищення до пенсії проводилася відповідачем на підставі Постанови КМ України від 28. 05. 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", а не ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Даною постановою  було встановлено підвищення пенсій дітям війни на 2009 рік в розмірі  49,8 гривні.

Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом і відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України, відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України, якщо  постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням закону то застосовуються відповідні положення закону. Крім того  відповідно до ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено що позивачка, як дитина війни протягом 2009 року отримувала підвищення до пенсії у розмірі, що є значно меншим від розміру, визначеного ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, не може застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни. "

Згідно  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 54. Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлює у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, який становив 498 грн.

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI, прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з в листопаді - грудні 2009 року становить 573 гривень.

Отже, у  2009 році нарахуванню та  виплаті підлягали такі суми щомісячного підвищення до пенсії:

січень    498х30%=149,4 грн.;

лютий   498х30%=149,4 грн. ;

березень  498х30%=149,4 грн.;

квітень    498х30%=149,4 грн.,

травень   498х30%=149,4 грн.;

червень 498х30%=149,4 грн.;

липень 498х30%=149,4 грн.;

серпень 498х30%=149,4 грн.;

вересень 498х30%=149,4 грн.;

жовтень 498х30%=149,4 грн.;

листопад 573х30%=171,9 грн.;

грудень 573х30%=171,9 грн.;

всього з 1 січня 2009 року по 31 грудня  2009 року – 1837 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення органами пенсійного фонду з 1 жовтня 2008 року і по 31 січня 2010 року проводилося у  розмірі - 49,8 гривні, таким чином позивачкою недоотримано у 2009 році з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року – 1240 грн. 20 коп.

Водночас, пунктами 3, 4 положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, призначення (перерахунок) та виплата пенсій віднесено до обов'язків та функцій органів Пенсійного фонду України.

 Отже відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

  Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України", здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки є Управління Пенсійного фонду України в Котелевському  районі Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Котелевському  районі Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

Таким чином вимоги позивачки про необхідність проведення їй перерахунку та виплати підвищення до пенсії за 2009 рік, починаючи із січня місяці відповідного року мають правове підґрунтя, а тому підлягають задоволенню.          

 Тому суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачці з підвищенням її на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 2009 рік із 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та провести відповідні виплати.

Крім того 15.06.2009 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 2/385, яка на даний час є чинною,  визнано незаконними пункти 8 та 15 постанови Кабінету Міністрів України N 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Тому протягом 2009 року, відповідач повинен був діяти згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо розмірів нарахування і виплати  позивачці  підвищення до пенсії, однак, незважаючи на попередні судові рішення, відповідач продовжував порушувати законні права відповідача.  

 Згідно вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 4 ч.4 ЦК України, ст. ст. 8, 10,  15 ч.1, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд,  -      

В И РІ Ш И В:    

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання у належному розмірі  нарахувати і виплатити підвищення до пенсії дитині війни, задоволити повністю.

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі  Полтавської області неправомірними в частині не нарахування  ОСОБА_1 підвищення  до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі встановленому ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за  періоди із 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

           Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Котелевському  районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

         Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 08 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 грн. 00 коп., а всього 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання зави про апеляційне оскарження через Котелевський районний суд Полтавської області.

Суддя