Справа  № 2-1497/10

РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня  2010 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді          -   Якименко Т.О.,

        при секретарі                   -   Балала Л.В.,                                                            

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в сел. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визначення ступеня вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – НАСК «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Моторне (транспортне) страхове бюро України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення 50 відсоткового співвідношення вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи позов, тим, що він та відповідач притягнуті до адміністративної відповідальності за дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 01 серпня 2010 року в смт Котельва Полтавської області по вул. Жовтнева, внаслідок якої сталося зіткнення автомобілів, в зв’язку з чим, його автомобіль «АУДІ-80», державний номерний знак НОМЕР_1, був пошкоджений. В даний час не може отримати страхового відшкодування, у зв’язку з тим, що не визначено відсоткового співвідношення вини обох учасників дорожньо-транспортної пригоди.

 У відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити  їх з підстав викладених у позовній заяві і відмітив, що винними у дорожньо-транспортній пригоді вважає обох водіїв в рівній ступені вини у співвідношенні 50%.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надав заяву в якій позовні вимоги позивача визнав повністю та просить справу розглядати без його участі.  

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – НАСК «Оранта», в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Моторне (транспортне) страхове бюро України в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, приходить до переконання, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення із задоволенням позову.

Матеріалами справи встановлено, що 01 серпня 2010 року, близько 23 год. 55 хв., по вул. Жовтнева, смт Котельва Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були водії ОСОБА_1  та ОСОБА_2.

Постановою судді  Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2010 року ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню на підставі ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 гривень (а.с. 8).  

Постановою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2010 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 7).

Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

            Виходячи із змісту вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.  

26 липня 2010року, між НАСК «Оранта»  та ОСОБА_3 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № ВЕ/1755361.

Згідно п. 6  страхового полісу № ВЕ/1755361 забезпечений транспортний засіб – автомобіль типу В2, марки АУДІ – 80, номерний знак НОМЕР_1.

Власником вказаного автомобіля являється ОСОБА_4, який 06 травня 2006 року видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 представляти його інтереси в органах Деравтоінспекції, МРЕВ або в будь-яких установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності з усіх без винятку питань, пов’язаних з експлуатацією, використанням та розпорядженням належним йому транспортним засобом марки АУДІ – 80, номерний знак НОМЕР_1.

Таким чином, позивач здійснював управління автомобілем марки АУДІ – 80, номерний знак НОМЕР_1 на правовій основі.

Цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 знаходилася під правовим захистом «Alfa Strakhovanie» PLC, Російської Федерації, за страховим свідоцтвом «Зелена карта» № RUS/001/00584523 від 22 липня 2010 року.

Відповідно до п. 39.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 40.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

Згідно листа  Моторного (транспортного) страхового бюро України за вих. № 22744 від 30 листопада 2010 року, вирішення питання щодо проведення виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування можливе за умови визначення відсоткового співвідношення вини обох учасників дорожньо-транспортної пригоди в судовому порядку, таку ж позицію у своєму поясненні надісланому на адресу суду підтримує НАСК «Оранта» .

Пункт 3 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.  

Згідно до ч. 2 ст. 1190 ЦК України, суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.  

  Аналіз матеріалів цивільної справи, пояснень сторін, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності учасників ДТП, висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра № 59 від 06 серпня 2010 року, дає суду підставу вважати, що винна водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 01 серпня 2010 року, при якій були пошкоджені автомобілі, одинакова і становить фактично 50% причини зіткнення.

    Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягти судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215, 216 ЦПК України та ст.ст. 3,  1188 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

  Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визначення ступеня вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити повністю.  

Встановити, що ступень вини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 01 серпня 2010 року в смт Котельва Полтавської області по вул. Жовтнева, внаслідок зіткнення транспортних засобів – марки АУДІ – 80, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 і марки «Тойота Королла», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 – складає по 50% кожного з них .  

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 137 (сто тридцять сім) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя