УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-12623/2010                                                                                                      Головуючий у 1-й інстанції – Макаров М.О.

Категорія –55                                                                                                                  Доповідач – Петешенкова М.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого  судді  –  Гайдук В.І.

    суддів                         – Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.

    при секретарі             – Самоткан В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

       У березні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між нею та відповідачем були укладені договори підряду, які відповідачем належним чином не було виконано, згідно яких: 06 вересня 2005 року замовила кухонні меблі, вартістю 5 500 грн. зі строком виготовлення до 01 грудня 2005 року; 15 вересня 2005 року замовила меблі для спальні, вартістю 5 500 грн. зі строком виготовлення до 15 грудня 2005 року; 12 листопада 2005 року замовила шафи-купе, вартістю 4 080 грн. зі строком виготовлення до 15 грудня 2005 року.  

       Відповідно до договору від 06 вересня 2005 року відповідачка виконала роботу лише 21 грудня 2005 року, про що було підписано акт приймання-передачі. Згідно з договором від 15 вересня 2005 року відповідач роботу виконала неякісно. За третім договором відповідач взагалі роботу не виконала. 

       Після уточнення позовних вимог позивач просила стягнути з відповідача на її користь сплачені кошти за договорами підряду в сумі 9 390 грн., пеню в сумі 202 749 грн., 4 116 грн. суму штрафних санкцій, 1 013 грн. 76 коп. за проведення судових експертиз та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

       Відповідач ОСОБА_1 не погодилась з позовом ОСОБА_2 і 16 березня 2009 року звернулася до суду з зустрічним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 не виконала свої зобов”язання за укладеними договорами підряду на виготовленні меблі від 15 вересня 2005 року та договору від 12 листопада 2005 року.

       23 грудня 2005 року їй було доставлено меблі. Вважаючи, що позивач порушила термін остаточного розрахунку, просила стягнути суму заборгованості за договорами підряду в сумі 16 943 грн., суму штрафних санкцій в сумі 1 916 грн. та пеню в сумі 34 967 грн.      

       В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, заперечувала проти зустрічного позову.        

       Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали, підтримали зустрічний позов.

        Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено: розірвано договір підряду від 15 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; розірвано договір підряду від 12 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачені кошти в розмірі 9 390 грн., пеня в розмірі 202 749 грн., штрафні санкції в розмірі 4 116 грн. та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; вирішено питання про судові витрати. Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду / а.с. а.с. 178 -182 /.

       З таким рішення, в частині залишення без розгляду зустрічних позовних вимог, не погодилась відповідач і звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 09 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах.

       Як на підстави своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, на думку відповідача, суд не прийняв до уваги дійсні обставини справи / а. с. 41-44 /.

       Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

       Судом першої інстанції встановлено, що 06 вересня 2005 року між сторонами було укладено договір підряду щодо виготовлення кухонних меблів, вартістю 5 500 грн. Відповідно до умов договору, позивач внесла попередню оплату цих робіт в сумі 4 000 грн. / а.с. 4 /.

       15 вересня 2005 року між сторонами укладено договір підряду щодо виготовлення меблів для спальні, вартістю 5 500 грн. Згідно умов договору, ОСОБА_2 внесла попередню оплату вартості цих робіт в сумі 3 060 грн. / а.с. 5/.

       За змістом третього договору підряду щодо виготовлення шафи-купе від 12 листопада 2005 року, вартістю 4 080 грн., позивач внесла попередню оплату робіт в сумі 1 530 грн. / а.с. 6 /.

       21 грудня 2005 року відповідач ОСОБА_1 виконала роботу за договором підряду від 06 вересня 2005 року, про що свідчить підписана копія акту приймання-передачі кухонних меблів / а.с 9 /.    

       Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням усунути недоліки за першим договором підряду та виконати роботи за другим та третім договорами, але безрезультатно.

       Відповідно до умов договору (п.3.3) – кінцевий розрахунок здійснюється замовником в день підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Підписання зазначеного акту, свідчить про факт здійснення кінцевого розрахунку.

       За змістом договору ( п.п. 6.3,6.4) – виконавець зобов’язався в 10-денний термін після звернення замовника за свій рахунок виправить виявлені замовником недоліки, які виникли з вини виконавця. При порушенні умов договору, в тому числі невиконанні умов п.п. 2.3, 2.4, виконавець протягом 3 днів після звернення замовника, зобов”язався сплатити замовнику штраф в розмірі 20% вартості робіт за договором. Крім того, за кожен день затримки строків виконання робіт, передбачених п.п. 2.3, 2.4 і 6.3 договору, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 1% вартості робіт за договором за кожен день прострочення виконання зазначених робіт.    

       За правилами ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і надання послуг і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання  договору або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим. Якщо під час виконання робіт або надання послуг стане очевидним, що їх не буде виконане згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний термін для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений термін – розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. Якщо виконавець не виконує, прострочує виконання роботи згідно з договором, він за кожен день прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі 3% вартості роботи, якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку у розмірі 3% вартості загальної вартості замовлення.            

       За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що договори підряду, укладені між сторонами від 15 вересня 2005 року та 12 листопада 2005 року, підлягають розірванню на підставі ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів” зі стягненням з відповідача на користь позивача сплачених за меблі коштів, пені та штрафних санкцій.

       З’ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

       Доводи відповідача викладені в його апеляційній скарзі, є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

       Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 сплачені за меблі кошти в сумі 9 390 грн., тоді як з відповідача підлягали стягненню суми, які було попередньо внесені позивачем ( в якості авансу) у розмірі 3 060 грн. за договором підряду від 15 вересня 2005 року та 1 530 грн. за договором підряду від 12 листопада 2005 року та сплачені кошти еквівалентні 400 доларів США, що підтверджується розписками від 13 листопада 2005 року та 23 листопада 2005 року / а.с. а.с. 7-8 /.

       Відповідно до курсу валют, який був встановлений  Національним банком України на 17 березня 2006 року ( за 100 доларів США – 505 грн./, з відповідача на користь позивача підлягало стягненню 4040 грн., а не 4 800 грн.

       За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму попередньо сплачених коштів за договорами підряду від 15 вересня 2005 року та 12 листопада 2005 року в розмірі 8 630 грн.

       Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 202 749 грн. та штрафні санкції в розмірі 4 116 грн., тоді як слід було стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 16 004 грн. (з розрахунку: перший договір 5 500 грн. х 1% х 182 доби = 1 010 грн.; другий договір 5 500 грн. х 1% х 17 днів = 935 грн.; третій договір 4 080 грн. х 1% х 124 доби = 5 059 грн.) та штрафні санкції - в сумі 3 016 грн. (з розрахунку: перший договір 5 500 грн. х 20% = 1 100 грн.; другий договір 5 500 грн. х 20% = 1 100 грн.; третій договір 4 080 грн. х 20% = 816 грн.).

       Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної лише небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законом.

       Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог.

       Що стосується рішення суду в частині залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_1, то воно не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині, з наступних підстав.

       Судом установлено, що ОСОБА_1 свої зобов”язання за договорами підряду від 15 вересня 2005 року та 12 листопада 2005 року не виконала, тому не можуть бути  задоволені зустрічні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості щодо вартості виконаних робіт, так як ОСОБА_2 будучи замовником, у відповідності з умовами договорів, зобов’язана була провести кінцевий розрахунок в день підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Оскільки замовлені меблі по спірним договорам підряду не були виготовлені, підстави для стягнення суми відсутні.    

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

       Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2010 року – скасувати.

       Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

       Розірвати договір підряду від 15 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

       Розірвати договір підряду від 12 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 630 грн. отриманих за договорами підряду від 15 вересня 2005 року та 12 листопада 2005 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, пеню в розмірі 16 004 грн., штрафні санкції в розмірі 3 016 грн., а в іншій частині позовних вимог – відмовити.

       Зобов’язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 виготовлені меблі за договорами підряду від 15 вересня 2005 року та 12 листопада 2005 року після отримання грошових сум, сплачених за даними договорами.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз у розмірі 1 013,76 грн.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

       Відмовити ОСОБА_1 в її позовних вимогах до ОСОБА_2 про стягнення суми.

       Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

       Головуючий:

       Судді: