Справа № 11-626/10 Головуючий в 1 інстанції Денісов В.П.
п.2 ч.2 ст. 115 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 21 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Хомицького А.М.,
суддів – Опейди В.О., Фідрі О.М.,
за участю прокурора – Артиш Н.В.,
захисника – адвоката ОСОБА_2,
засудженої – ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою освітою, не працює, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину, не судима, -
засуджена за п.2 ч.2 ст. 115 КК України на 14 (чотирнадцять) років 5 (п’ять) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з 15 травня 2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено попередній – тримання під вартою.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнана винною у тому, що 06 травня 2010 року близько 10 години, діючи з умислом на позбавлення життя малолітньої ОСОБА_4 (1999 р.н.), достовірно знаючи про її вік, шляхом обману, вказавши неправдиву інформацію, попередньо домовилась під час телефонної розмови про приїзд останньої в с. Линівка Рожищенського району.
Реалізовуючи свій злочинний намір, у цей же день приблизно о 12 годині 40 хвилин, на ґрунтовій дорозі в напрямку с. Линівка Рожищенського району, ОСОБА_3 зустріла малолітню ОСОБА_4, і, скориставшись довірою останньої, завела її у кущі чагарників, де напала на неї, повалила на землю, сіла на живіт, утримуючи ногами руки дитини, нанесла декілька ударів кулаками по її обличчю та голові, після чого, здавлюючи руками за шию, умисно заподіяла смерть останній.
У поданій на вирок апеляції та в доповненні до неї засуджена ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить пом’якшити обране їй покарання, застосувавши ст. 69 КК України. При цьому просить врахувати, що вину у вчиненому вона визнала повністю, щиро розкаялася, сприяла слідству у розкритті злочину, має на утриманні неповнолітнього сина та хвору матір, яка перенесла важку операцію.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які підтримували апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженої ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_3 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи їй покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, врахувавши суспільний резонанс та тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та відсутність підстав для призначення їй покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції п.2 ч.2 ст. 115 КК України.
Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджена. Ці обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і є підставою для призначення їй покарання меншого від максимального, встановленого санкцією п.2 ч.2 ст. 115 КК України, а не нижчого від найнижчої межі, передбаченої в санкції цього закону. Тому обране судом покарання ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та застосування ст. 69 КК України щодо ОСОБА_3, про що ставиться питання в її апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 07 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а її апеляцію - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
__________________________________
З оригіналом згідно:
Заступник голови
Апеляційного суду Волинської області А.М. Хомицький