ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 червня 2006 р.

№ 21/386-05

      

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,                                                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року у справі № 21/386-05 за позовом колективного науково-виробничого підприємства “Якість” до відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” про стягнення суми, -

                                                                                 

                                          ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2005 року колективне науково-виробниче підприємство “Якість” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” про стягнення заборгованості в сумі 39738,08 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 4 від 1 березня 1999 року про організацію нагляду за якістю продукції в частині розрахунків за надані послуги та штрафів, накладених на позивача у зв’язку з невиконанням зобов’язань перед бюджетами різних рівнів, в розмірі 4351 грн.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та відмовився від позову в частині стягнення штрафу в розмірі 4351 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 грудня 2005 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 39738,08 грн. заборгованості та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями порушені норми матеріального і процесуального права.

Клопотання позивача про відкладення розгляду касаційної скарги за відсутністю правових підстав залишено без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно умов укладеного сторонами договору № 4 від 1 березня 1999 року про організацію нагляду за якістю продукції оплата робіт здійснюється відповідачем щомісяця на підставі пред’явленого рахунку. Сума договору встановлюється сторонами кожного місяця на основі звіту про об’єм виконаних робіт та затверджується керівництвом замовника.

Матеріали справи містять звіти узгодження сторонами об’єму виконаних робіт, які затверджені керівником позивача, за серпень-грудень 2004 року, січень-лютий 2005 року, на загальну суму 40667,04 грн., та рахунки-фактури на оплату за вказаний період.

Позивачем пред’явлена претензія № 1П/117 від 7 червня 2005 року, як вимога на оплату в порядку, передбаченому ст. 530 Цивільного кодексу України, яка залишена відповідачем без задоволення.

Задовольняючи позові та, залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та того, що відповідач здійснив часткову оплату за виконані роботи за спірний період в сумі 928,96 грн., а заборгованість за договором № 4 від 1 березня 1999 року складає 39738,08 грн., що підтверджено актом звірки сторін від 21 березня 2005 року.

Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

          

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2005 року та Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року у справі № 21/386-05 –без змін.

Головуючий          Перепічай В.С.

Судді                                                                                     Вовк І.В.

                                                                                              Гончарук П.А.