ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.06 р. Справа № 26/207а
Постановлена у нарадчий кімнаті 05 вересня 2006 р. о 15год.00 хв.
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання – Капустіні А.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу № 26/207а
за позовом Комунального підприємства „Тепломережа” (м. Донецьк)
До Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (м. Донецьк)
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2006 р. № 0001911540/0
Комунальне підприємство „Тепломережа” (м. Донецьк) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (м. Донецьк), далі за текстом “ДПІ”, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2006 р. № 0001911540/0, якими до позивача застосовані фінансові санкції за порушення встановлених строків сплати податкового зобов’язання з земельного податку на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 17265 грн. 63 коп..
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
Позивач подавав до ДПІ уточнюючи розрахунки земельного податку на 2005 рік, якими зменшував податкове зобов’язання. ДПІ нарахувала фінансові санкції на суму зменшення податкового зобов’язання вважаючи це сплатою податкового зобов’язання. На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовуються фінансові санкції за порушення строків сплати податкових зобов’язань, встановлених цим законом. Строки сплати податку на землю у 2005 році були встановлені Законом України „Про Державний бюджет на 2005 рік”. Позивач у платіжних документах зазначав, що сплачує податок на землю за 2005 рік, тому ДПІ не мала права зараховувати такі платежі у рахунок погашення податкового боргу з податку на землю.
ДПІ проти позову заперечує посилаючись на те, що фінансові санкції застосовані до позивача правомірно.
Позивач несвоєчасно сплатив земельний податок за 2005 рік. Відповідальність за порушення строків сплати податкового зобов’язання відповідальність встановлена п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство „Тепломережа” є суб’єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію видано виконкомом Донецької міської ради 31.01.2001 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 266 120 0000 004281, код ЄДРПОУ 05473192.
20.07.2006 р. ДПІ склала акт № 1050-15-05473192 про результати перевірки КП „Тепломережа” (ОКПО 05473192) за період з 02.03.2005 р. по 12.07.2006 р. з питання своєчасності оплати узгодженого податкового зобов’язання.
На підставі даного акту ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 20.07.2006 р. № 0001911540/0, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку у сумі 34531 грн. на 401 календарний день, у розмірі 50 відсотків, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 17265 грн. 21 коп.
Матеріалами справи встановлюється наступне.
31.01.2005 р. позивач подав до ДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік. Сума податку за рік складає 34531 грн. 17 коп., сума податку, що підлягає сплаті щомісячно, складає 2877 грн. 59 коп., у грудні – 2877 грн. 68 коп.,
30.03.2005 р. позивач подав до ДПІ уточнюючий податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік. Сума податку за рік складає 31816 грн. 22 коп., сума податку, що підлягає сплаті щомісячно, складає 2651 грн. 35 коп., у грудні – 2651 грн. 37 коп., суму податку зменшено на 2714 грн. 95 коп.
08.06.2005 р. позивач подав до ДПІ уточнюючий податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік. Сума податку за рік складає 30272 грн. 80 коп., сума податку, що підлягає сплаті щомісячно, складає 2522 грн. 73 коп., у грудні – 2522 грн. 77 коп., суму податку зменшено на 1543 грн. 42 коп.
У загальній сумі податок було зменшено на 4258 грн. 37 коп.
Згідно пояснень позивача, зменшення суми податку відбулося у зв’язку з проведенням грошової оцінки землі, що підтверджується наданими до матеріалів справи довідками про грошову оцінку земельних ділянок.
З розрахунку фінансових санкцій вбачається, що сума фінансових санкцій визначена ДПІ виходячи з суми 34531 грн. 17 коп., відповідно фінансові санкції у сумі 2129 грн. 19 коп. застосовані на суму зменшення податкового зобов’язання.
Зменшення суми податкового зобов’язання не може вважатися сплатою податкового зобов’язання, відповідно зазначена сума фінансових санкцій застосована безпідставно.
Позивач не спростовує, що у 2005 році мав податковий борг з податку на землю, який виник до 2005 р., що також підтверджується даними облікової картки. ДПІ зараховувала суми сплати податкового зобов’язання у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до вимог п.п.7.7. ст.. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
П.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлені строки подання податкових декларацій та строки сплати податкових зобов’язань.
Зокрема п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
П.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до ст.. 14 Закону України „Про плату за землю”, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Дію частини першої статті 17 Закону України „Про плату за землю” щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2005 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”.
Статтею 68 наведеного закону встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З наведеного вбачається, що строки сплати податку за землю у 2005 році були встановлені Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, а не Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
П.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі якої до позивача застосовані фінансові санкції, передбачена відповідальність лише за порушення граничних строків, встановлених цим законом.
Позивач подав податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік у січні 2005 р. та визначив строки та порядок сплати податку на землю у 2005 році відповідно до вимог Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”.
За таких обставин застосування до Комунального підприємства „Тепломережа” (м. Донецьк) фінансових санкцій на підставі п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” спірним повідомленням-рішенням суд вважає незаконним.
Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2006 р. № 0001911540/0, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 17265 грн. 21 коп. підлягає визнанню недійсним, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються з судового збору, а також витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 01.08.06 р. № 11
Витрати по сплаті судового збору у зазначеній сумі підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
Враховуючи викладене та, керуючись Законами України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, „Про плату за землю”,
ст. ст. 2, 7 –12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (м. Донецьк) від 20.07.2006 р. № 0001911540/0, яким до Комунального підприємства „Тепломережа” (м. Донецьк) застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку у сумі 17265 грн. 21 коп.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Комунального підприємства „Тепломережа” (м. Донецьк) судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 11 вересня 2006 р.
Суддя Наумова К Г.
Надруковано 1 примірник – у справу
2 копії -сторонам