Справа № 2-а-2255/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року                     Борзнянський районний суд Чернігівської області

                                                        в складі головуючої судді                        Затєєвої С.Д.

                                                        при секретарі                                             Литвиненко В.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Борзні адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Ніжинського відділення ДАІ УМВС України в Чернігівській області рядового міліції Кусій Олега Миколайовича про визнання нечинним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень та закриття провадження по справі

в с т а н о в и в

             ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УМВС Украіни в Чернігівській області  рядового міліції Кусій О.М. про визнання нечинним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень від 26 серпня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що дана постанова є незаконною та винесена упереджено, без достатніх на те підстав.

              В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені  вимоги підтримав і пояснив, що 26 серпня 2010 року в особистих справах він знаходився в м. Ніжині. Біля 12 години рухаючись на автомобілі по вул. Носівській шлях  на перехресті перед виїздом на вул. Шевченка  зупинився, виконавши вимоги знаку „Проїзд без зупинки заборонено”. Впевнившись про відсутність транспортного засобу продовжив рух, але тут же був зупинений інспектором ДПС, який попросив надати документи і при цьому зазначив, що він ніби-то порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”. Не згоджуючись з доводами інспектора, став заперечувати, пояснюючи, що вимоги дорожнього знаку 2.2 їм виконані, так як ним зупинка автомобіля була зроблена. Але не дивлячись на його заперечення, без надання будь-яких доказів, які б спростовували його заперечення, інспектором ДПС було складено протокол про адміністративне правопорушення. Як копію адміністративного протоколу так і постанову про накладення адміністративного стягнення йому було інспектором видано на руку. Оскільки у постанові не було зазначено стягення, то вважав, що інспектор обмежився усним зауваження.

              Був здивований, коли від державної виконвчої служби дізнався, що йому необхідно сплатити штраф в розмірі 520 грн.

               Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.122 КАС України, а тому його позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

               Відповідач бувши  належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явися. Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України розгляд справи проводиться на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

               Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

               Відповідно до ст. 280 КпАП України орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адімінстративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

            Відповідно до  ст. 251 КпАП України доказами  в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( особа ) встановлює наявність чи відсутність адмінстративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

            Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, то в ньому відсутні будь-які фактичні дані на підставі яких інспектором ДПС  було встановлено факт порушення ОСОБА_1 п.8.1 Правил дорожнього руху, а іменно не виконано вимоги дорожнього знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено”. Такі дані відсутні і в матеріалах справи. Згідно пояснення, яке давалося ОСОБА_1 при  складанні протоколу, то він факт порушення правил дорожнього руху заперечував. Доводи останнього інспектором ДПС при складанні протоколу нічим не спростовані. За таких обставини суд не може  згодитися з протоколом про адміністративне правопорушення, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України,  а  в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений даною статтею, а тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

            На підставі викладеного та керуючись ст. 251,280, ч.1 ст.122 КпАП України, ст. 2, 11, 17-20, 158-163, 171-2 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ

            Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

            Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Ніжинського відділення ДАІ УМВС України в Чернігівській області рядового міліції Кусія О.М. від 26 серпня 2010 року про притягення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України в вигляді штрафу визнати нечинною та скасувати.

              Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

             Суддя  Борзнянського райсуду                            С.Д. Затєєва