Справа № 2а-1789\2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

         20 грудня  2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:

 головуючого судді – Маханькова  О.В.,

 при секретарі –  Бокатюк Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці  цивільну справу за позовом фізичної особи   ОСОБА_1  до суб’єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України  Крюківського району м.Кременчука Полтавської області   про визнання дії протиправною,  зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-  

                                                                               встановив        

         В червні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов’язавши останнього здійснити такий перерахунок у відповідності до ст.ст. 51,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.01.1991 р. № 796-ХП та ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХП , зобов’язати відповідача усунути порушення діючого законодавства і в подальшому здійснювати нарахування пенсії у відповідності до Закону.    

          В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, в обґрунтування позову послався на те, що є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. З  19.11.2001 року був визнаний інвалідом 3 групи, належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв’язку з чим перебуває на пенсійному обліку у відповідача, і отримує   пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії,  з огляду на що відповідно до положень ст.13 ЗУ  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», чинній в редакції до 01.01.2006 року має право на підвищення пенсії в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком.            

          07 червня 2010 року  він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до положень Закону  № 796-ХП, № 3551-ХП, але у здійсненні такого перерахунку йому було відмовлено. Вважаючи відмову відповідача незаконною, просить задовольнити позов в повному обсязі заявлених позовних вимог.  

          Відповідач до суду не з’явився.  Вимоги позивача не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні проти позову. Вважає, що відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку призначеної пенсії,  УПФУ діяло в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, яким не визначено механізм застосування мінімальної пенсії за віком до спірних правовідносин. Пенсія позивачеві призначена та виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України  № 1 від 03.01.2002 року  «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних та додаткових пенсій, в розмірі 19,91 грн., що на думку відповідача не суперечить ЗУ  і є підставою для відмови у позові.  

        Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, надані сторонами по справі, суд находить позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.  

        Судом встановлено і не заперечується сторонами по справі, що позивач  ОСОБА_1  є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до категорії 1. Позивач  отримував пенсію по 3 групі інвалідності, з 15.06.2009 року йому встановлена інвалідність 3 групи безстроково внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, в зв’язку з чим він перебуває на пенсійному обліку у відповідача і отримує   пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії. /довідка МСЕК Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи серія № 0023499 Від 15.06.2009 р./ Визначаючи характер спірних правовідносин та правову норму, яку належить до них застосувати, суд виходить з наступного:  

            Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

           Як вбачається із змісту ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

       Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, що гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.  

        Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

        За змістом  ст.ст. 54, 50 _Закону  «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач, як інвалід 3 групи 1 категорії потерпілих від наслідків ЧАЄС має право на державну пенсію у розмірі, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

        За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» /в редакції, що діє з 12.01.2005 року/, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, і перерахунок призначеної пенсії має проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

        Аналогічний механізм  визначення мінімальної пенсії за віком, як він передбачений ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватись також при розрахунку підвищення пенсії інвалідам війни. Згадане зобов’язання відповідача витікає з положень ч.4 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /в редакції, чинній до 01.01.2006 року/, згідно з якою розмір підвищення до пенсії ветеранам війни 3 групи інвалідності становить 200% мінімальної пенсії за віком.        

        Зі статей 50 та 54 Закону  № 796-ХП та ст.13 ЗУ № 3551-ХП/ в редакції ,що діяла до 01.01.2006 року/,  вбачається, що при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої за чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим  Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при розгляді даного публічно-правового спору   аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАСУ.  

        Разом з тим, пенсія позивачеві була призначена в розмірі та відповідно механізму, визначеному постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008 р, що прямо суперечить і істотно звужує право позивача на отримання пенсії у встановленому Законом  розмірі .    

        Позивач просить про захист порушеного права   на відшкодування фактичних збитків у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю    відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з   12.01.2005 року,   та просить провести перерахунок   підвищення пенсії інваліда війни    відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»   з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року включно   .  

         Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

          Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному  договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при визначенні розміру пенсії позивачеві суд застосовує норми ст.ст. 50 та 54 Закону України  № 796-ХП та ст.13 ЗУ 3551-ХП, які мають пріоритетну силу над зазначеними підзаконними актами Кабінету Міністрів України.  

          З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії позивачеві визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.28 Закону.

Перерахунок державної та додаткової пенсії повинен здійснюватись з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. А тому, враховуючи межі позовних вимог, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.  

         Отже, приймаючи рішення про призначення позивачеві державної та додаткової пенсії, як учаснику ЧАЄС та проводячи підвищення  пенсії  як інваліду війни виходячи з з розрахункової величини у   розмірі  19,91 грн..,    відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимога позивача про визнання такого рішення протиправним та зобов’язання Управління ПФУ  Крюківського району м.Кременчука   провести  перерахунок та після його проведення виплатити різницю в отриманій та перерахованій державній пенсії є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.  

          З огляду на вищенаведене, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що, починаючи з   12.01.2005 року    відповідач повинен був призначити та виплатити позивачеві,   як інваліду 3 групи внаслідок ЧАЄС   основну  державну пенсію у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком , і з часу встановлення   3 групи інвалідності    відповідно, тобто з   31.12.2008 року    основну  державну пенсію в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію з розрахунку 100% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до положень ч.4 ст.13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідач повинен був також провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії,   як інваліду війни 3-ї групи   за період   з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року    в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

        Відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію,   виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.94, ст.ст.159, 160 КАС України, суд,-  

                                                                        П о с т а н о в и в :  

      Позов     ОСОБА_1 до суб’єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України  Крюківського району м.Кременчука Полтавської області   про визнання дії протиправною,  зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.  

        Визнати протиправними    дії  Управління ПФУ Крюківського району м.Кременчука , щодо виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 , як інваліду внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЄС з 12 січня 2005 року у розмірі меншому, ніж встановлено ст.50 та п.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

       Зобов’язати   Управління ПФУ Крюківського району м.Кременчука  ,   з зарахуванням  виплачених з 12.01.2005 року коштів,     призначити та виплатити  ОСОБА_1, як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС протягом періоду з 12.01.2005 року до 30.10.2006 року включно, державну пенсію з розрахунку не менше 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, який визначається згідно із ст.28  ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  

        Зобов’язати   Управління ПФУ Крюківського району м.Кременчука,   з зарахуванням  виплачених коштів   ,  призначити та виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС починаючи з 01.11.2009 року  державну пенсію шести  мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію з розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком, який визначається згідно із ст.28  ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  

       Визнати протиправною відмову    Управління ПФУ Крюківського району м.Кременчука  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як інваліду війни 3 групи, протягом періоду з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року включно у розмірі меншому, ніж встановлено ч.4 ст.13  Закону  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла до 01.01.2006 року.  

      Зобов’язати   Управління ПФУ Крюківського району м.Кременчука     з зарахуванням  виплачених протягом періоду з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року коштів   ,  провести перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 , як інваліду війни 3 групи підвищення до пенсії у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, який визначається згідно із ст.28  ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” протягом періоду з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року включно.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.  

       Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.

      В задоволенні інших позовних вимог відмовити.  

      Судове рішення  може бути оскаржене до Харківського апеляційного  адміністративного суду   шляхом подання в 10-денний термін з часу складення постанови у повному обсязі апеляційної скарги з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку, передбаченому  ч.5 ст. 186 КАС України.  

           Суддя: