Вступна та резолютивна частини

Справа № 2-1312/10

14.10.2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року                                  Іванівський районний суд Херсонської області

в особі судді Ковальчук Т.М.

при секретарі Хоптинській А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно,

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд

в с т а н о в и в:

Враховуючи складність справи, складання повного рішення відкласти на строк п'ять днів з дня закінчення розгляду справи – до 19.12.2010 року і проголосити вступну і резолютивну частину рішення суду.

Керуючись ст.ст. 209, 215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області  про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі  апеляційної скарги на рішення суду до Іванівського районного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня  його складання в повному об’ємі, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення протягом десяти днів  з дня отримання копії цього  рішення.

С у д д я:

к о п і я

Справа № 2-1312/10

14.10.2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року                                  Іванівський районний суд Херсонської області

в особі судді Ковальчук Т.М.

при секретарі Хоптинській А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на будівлю авто гаражу, розташовану в АДРЕСА_1 посилаючись на те, що 18.07.2003 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» (далі – ТОВ «Дружба») був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «Дружба» передало їй у власність будівлю авто гаражу, що знаходиться в АДРЕСА_1, за яку вона сплатила 12500 грн. Право власності на будівлю в органах БТІ не реєструвала з своєї юридичної необізнаності. На даний час ТОВ «Дружба» ліквідоване і вона не має змоги посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу. Просить суд визнати за нею право власності на будівлю авто гаражу, розташовану в селі Дружбівка, Іванівського району, Херсонської області по вулиці Леніна, б/н.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на будівлі, які складаються із прохідної літ. «А», навісу літ. «Б», гаражу літ. «В», «Г»,  котельні літ. «Д», які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позов свого довірителя та просив  його задовольнити в повному об'ємі, оскільки на момент укладання договору законодавством не передбачалося нотаріальне посвідчення договору, позивачка постійно безперешкодно користувалася будівлею авто гаражу, інших власників на спірне майно не має, позивач є добросовісним набувачем, право власності позивач не реєструвала з своєї юридичної необізнаності.  

Представники Дружбівської сільської ради Іванівського району  Херсонської області Михайлов В.С. та Щербатько С.В. позов не визнали та пояснили, що сільською радою неодноразово ставилося питання щодо правомірності користування позивачем будівлею авто гаражу, оскільки правовстановлюючі документи на цей об’єкт нерухомості у неї відсутні, з 2004 року спірні будівлі використовується іншим товариством. Згідно установчих документів - ТОВ «Дружба» не було власником спірного майна, а тому не мало право ним розпоряджатися. Крім того, в договорі купівлі-продажу від 18.07.2003 року не ідентифіковане нерухоме майно, яке купила позивач. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних обставин.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Так, 18 липня 2003 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «Дружба» передало позивачу у власність будівлю та технічні бокси автогаражу, які знаходяться в АДРЕСА_1, а позивачка сплатила за нього грошову суму в 12500 грн. (а.с.4-6), що підтверджується накладною та приходним касовим ордером (а.с.4-7).

 Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України /2004 року/ право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 225 ЦК України / у редакції 1963 року/, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу від 18.07.2003 року, передбачено, що право продажу майна за договором купівлі-продажу, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2002 року №07/5 , передбачено, що обов’язковій реєстрації прав підлягає  право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Як вбачається з установчих документів ТОВ «Дружба» /статуту, установчого договору та додатку №1 до нього/ товариство не було власником спірної будівлі авто гаражу (а.с.36-47). Право власності на спірну будівлю авто гаражу в Генічеському державному бюро технічної інвентаризації ні за ким не зареєстровано, що підтверджується довідкою (а.с.9).

Крім того, Дружбівська сільська рада Іванівського району Херсонської області на підставі рішення 16 сесії сільської ради від 25.01.2008 року, зверталася до Генічеського ДБТІ з проханням поставити на облік будівлю гаражу, що розташована в с.Дружбівка, по вул.Леніна, як таку, що не має власника (а.с.50-52).

Після проведення інвентаризації будівлі автогаражу позивач в судовому засіданні уточнила свої позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на декілька будівель автогаражу, але в договорі купівлі-продажу від 18.07.2003 року придбане нею нерухоме майно не ідентифіковане, що позбавляє суд можливості достовірно його визначити.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивач не надав суду доказів обставин, які мають значення для задоволення його позовних вимог.

Крім того, позивачем пропущений трирічний термін звернення до суду з даним позовом, поважні причини пропуску позивач не обґрунтував.

З урахуванням викладеного суд вважає, що підстав для задоволення вимог позивача у суду не має.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. 225  ЦК України (у редакції 1963 року), ст.328 ЦК України (в редакції 2004 року), пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2002 року №07/5 , суд,

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі  апеляційної скарги на рішення суду до Іванівського районного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня  його складання в повному об’ємі, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення протягом десяти днів  з дня отримання копії цього  рішення.

С у д д я: