ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2010 р. Справа № 57/171-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.,
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
третьої особи –не з’явився
відповідача –Чайчук О.О.
1-ої третьої особи –Власенко М.Г.
2-ої третьої особи –Власенко М.Г.
3-ої третьої особи –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3928 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року у справі №57/171-10
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м.Харків
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. Міністерство освіти та науки України, м. Київ
2. Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, м. Харків
3. Міністерство культури та туризму України, м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
В серпні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі –відповідач) укласти з позивачем додаткову угоду до договору оренди № 3361-Н від 20 липня 2007 року, встановивши строк дії договору до 18 травня 2013 року; зобов'язати відповідача укласти з позивачем акт прийому-передачі нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 113,5 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 11/13; зобов'язати відповідача передати позивачу в натурі нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 113,5 кв.м, розташовані за адресою: м.Харків, майдан Конституції, 11/13.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року у справі № 57/171-10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Мамалуй О.О., суддя Крестьянінов О.О.) в задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області відмовлено повністю в зв'язку з їх недоведеністю та відсутністю підстав для їх задоволення.
Позивач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року по справі № 57/171-10 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_4
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи. Крім того, зазначає, що висновок суду першої інстанції про припинення дії договору оренди є необґрунтованим, а вимога про передачу майна в користування та оформлення такої передачі відповідним актом відповідає способу захисту права у відповідності до ст. 16 ГПК України.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Треті особи відзиви на апеляційну скаргу позивача не надали.
Міністерство культури та туризму України звернулось до апеляційного господарського суду з клопотанням про повернення апеляційної скарги позивача та неприйняття її до розгляду судом апеляційної інстанції, в зв’язку з тим, що копія апеляційної скарги не була направлена третій особі.
Колегія суддів не приймає зазначене клопотання до уваги та відмовляє у його задоволенні, оскільки господарське процесуальне законодавство не передбачає процесуальної можливості повернути апеляційну скаргу заявнику після прийняття її до провадження та призначення до розгляду. Разом з тим, колегія суддів при прийнятті апеляційної скарги позивача до провадження керувалась положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушених у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року", в п. 23 якого зазначено, що Верховним Судом України у постанові від 13.01.2004 р. викладено правову позицію, згідно з якою положення Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки щодо необхідності надіслання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. При цьому, колегія суддів вважає, що третя особа не позбавлена можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи та апеляційної скарги і надати свої пояснення або заперечення.
08 грудня 2010 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від третіх осіб - Міністерства освіти та науки України і Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського надійшли заяви про відвід колегії суддів: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І., з посиланням на заінтересованість колегії суддів в результаті розгляду справи та прийняття апеляційної скарги позивача до розгляду без доказів направлення її копії третім особам у справі.
В судовому засіданні представник третіх осіб підтримав заяви про відвід колегії суддів.
Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. в задоволенні заяв Міністерства освіти та науки України і Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського про відвід колегії суддів –відмовлено. Ухвали мотивовані тим, що заявники відводу не довели належними доказами підстави для відводу колегії суддів у відповідності до ст. 20 ГПК України, а наведені третіми особами підстави не є підставами для відводу колегії суддів.
ФОП ОСОБА_5 та Міністерство культури та туризму України, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.
Враховуючи те, що явка представників третіх осіб не була визнана обов’язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб за наявними матеріалами у справі.
В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники відповідача та третіх осіб, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 07.07.1999 р. між позивачем та Харківським державним інститутом мистецтв ім. І.П. Котляревського був укладений договір № 14 оренди державного майна, відповідно до умов якого позивачу передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі п'ятиповерхового будинку (пам'ятки архітектури) (далі - майно) загальною площею 113,5 кв.м. за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13, які знаходяться на балансі інституту (на даний час - Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського).
Відповідно до статті 287 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 р., орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна, його регіональні відділення –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
З урахуванням приписів зазначеної норми 20 липня 2007 року сторони додатковою угодою до договору оренди № 14 від 07.07.1999 р. виклали договір оренди у новій редакції, відповідно до умов якого відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв в строкове платне користування вищезазначене нерухоме майно.
Факт передачі орендованого майна підтверджується актом прийому-передачі, підписаним сторонами 20.07.2007 р. та скріплений їх печатками.
В розділі 3 договору оренди сторони визначили розмір і порядок сплати орендної плати.
Пунктом 10.1 договору оренди у новій редакції сторони погодили строк його дії - 2 роки 11 місяців, з 20 липня 2007 року по 19 червня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для укладення договору оренди № 3361-Н від 20.07.2007 р. послужив наказ № 37/69-04, виданий господарським судом Харківської області на виконання рішення від 24.03.2004 р. про зобов'язання Харківського державного інституту мистецтв ім. І.П. Котляревського продовжити з СПД-ФО ОСОБА_4 договір оренди державного майна № 14 від 07.07.1999 р. на тих же умовах строком на три роки та постанова господарського суду Харківської області від 20 березня 2007 р., що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2007 р., якою визнано незаконними дії Регіонального відділення ФДМ України по Харківській області по відмові ФОП ОСОБА_4 в укладенні договору оренди державного майна та зобов'язано укласти з ФОП ОСОБА_4 договір оренди майна, що належить до державної власності, нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 113,5 кв.м. за адресою: м. Харків, пл. Конституції,11/13, які він фактично займає, а також наказ Регіонального відділення ФДМУ № 594-п від 20.07.2007 р.
На думку позивача, передача майна, яке знаходиться на балансі Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, саме відповідачем було обумовлене змінами в законодавстві, а саме набранням чинності Господарським кодексом України та змінами до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки за змістом цих приписів законодавства університет втратив право виступати у якості орендодавця. Протягом усього часу дії договору оренди № 3361-Н від 20 липня 2007 р. позивач належним чином виконував свої зобов’язання, передбачені умовами договору. Жодних заяв та вимог щодо порушення зобов'язань від орендодавця не надходило. За згодою з відповідачем (лист № 06-5907 від 23.07.2009 р.) позивач передав частину орендованих приміщень, площею 56,0 кв. м. в суборенду ФОП ОСОБА_5, уклавши з ним договір суборенди № 1 від 27.07.2009 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2003 року у справі № 30/243-03 за позовом Харківського державного інституту мистецтв ім. Котляревського І.П. до СПД-ФО ОСОБА_4 виселено останнього із займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13, в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди № 14 від 07.07.1999 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2004 р. у справі №37/69-04 за позовом СПД-ФО ОСОБА_6 до Харківського державного інституту мистецтв ім. Котляревського І.П. зобов'язано останнього продовжити договір оренди державного майна № 14 від 07.07.1999 р. на тих саме умовах строком на 3 роки.
Постановою господарського суду Харківської області від 20.03.2007 р. у справі № АС-35/194-07 зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області переукласти із СПД-ФО ОСОБА_4 договір № 14 оренди майна від 07.07.1999 р., що належить до державної власності.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 06.07.2007 р. постанову господарського суду Харківської області від 20.03.2007 р. у справі № АС-35/194-07 залишено без змін.
20 липня 2007 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди №14 від 07.07.1999 р. строком дії з 20 липня 2007 року по 19 червня 2010 року та складений акт приймання-передачі орендованого майна.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 17 березня 2010 року постанову господарського суду Харківської області від 20.03.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 06.07.2007 року у справі № АС-35/194-07 скасовано, провадження у справі закрито в зв'язку з тим, що цей спір не є публічно-правовим і не підлягає під визначення адміністративної справи.
19 липня 2010 року на виконання рішення господарського суду від 16.10.2003 р. у справі № 30/243-03 позивача було примусово виселено із спірного приміщення.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, після спливу строку дії договору оренди - 19 червня 2010 року він та суборендар - ОСОБА_5 продовжували користуватися нежитловими приміщеннями 1-го поверху, загальною площею 113,5 кв.м. за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 11/13. Ніяких заяв, заперечень від орендодавця про припинення або зміну договору у встановлений ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», він не отримував, а тому позивач вважає, що договір оренди № 3361-Н від 20 липня 2007 р., є подовженим на новий строк, на тих саме умовах. На думку позивача, продовження строку зазначеного договору слід вчинити у формі додаткової угоди до цього договору, зобов’язавши відповідача укласти її з позивачем, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Глава 53 Цивільного кодексу України та глава 20 Господарського кодексу України регулюють загальний порядок укладення, зміни та розірвання договорів.
Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що спірне нежитлове приміщення є державною власністю, тому, відносини, пов'язані з передачею в оренду спірного майна регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування державним та комунальним майном є договір оренди.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором. Аналогічні за змістом норми містяться в частині 4 статті 284 Господарського кодексу України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна ".
Із приписів вищенаведених норм вбачається, що передумовою продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах є відсутність заяви орендодавця про закінчення терміну договору, надісланої орендарю в межах встановленого місячного строку після закінчення терміну договору.
Відповідно до п. 10.7 договору оренди від 20 липня 2007 року строк його дії продовжується згідно з вимогами чинного законодавства. Зміни до договору вносяться шляхом укладання додаткових угод.
Із матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та СПД-ФО ОСОБА_4 закінчився 19 червня 2010 року.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що 13.05.2010 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист за вих. № 06-3444, в якому відповідач повідомив позивача про те, що строк договору оренди №3361-Н від 20.07.2007 р. закінчується 19.06.2010 р, відповідач не має намір продовжувати зазначений договір оренди на наступний термін, у зв'язку з чим просить підписати акти-приймання-передачі майна (т. 1 а. с. 40).
27.05.2010 р. відповідачем направлено на адресу позивача лист за вих. № 06-3766 з вимогою підписати акти приймання-передачі орендованого приміщення та повернути їх відповідачу (т. 1 а. с. 42).
Зазначені листи отримані представником позивача 20.07.2010 р., що підтверджується його підписом (т. 1 а. с. 133, 135).
Крім того, 18.05.2010 р. ректором Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського 18.05.2010 р. направлено листа на ім'я Президента України, Прем'єр міністра України, Генеральному прокурору України, Міністру юстиції України, Міністру освіти і науки України, Міністру культури і туризму України, голові Фонду державного майна про вжиття заходів по поверненню від ФОП ОСОБА_4 державного майна та збереженню об'єктів державної власності та недопущення здійснення неправомірних дій щодо заволодіння майном, яке має статус правового режиму вищого навчального закладу.
16 червня 2010 р. позивач звернувся до начальника регіонального відділення ФДМ України по Харківській області з листом, в якому просив укласти з ним договір оренди спірних приміщень на новий термін.
Проте, відповідач листом від 21.06.2010 р. № 06-4319 ще раз повідомив позивача про ненадання згоди на продовження строку оренди спірного договору оренди. Також в даному листі відповідач вимагав підписати акти приймання-передачі майна та повернути йому майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем у встановлений законом строк в порядку ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна належним чином повідомлено позивача про незгоду на продовження терміну дії договору оренди від 20.07.2007 р.
Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.
В даному випадку договір оренди припинив свою дію 19 червня 2010 року, оскільки не був автоматично пролонгований сторонами.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За змістом ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору суборенди (піднайму) не може перевищувати строку дії договору оренди.
Оскільки договір оренди припинив свою дію 19 червня 2010 року, то договір суборенди № 1 від 27 липня 2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, також припинив свою дію з 19 червня 2010 року.
Враховуючи те, що дію зазначеного договору сторонами не продовжено, а новий договір оренди на спірне приміщення укладено не було, то відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у позивача відсутні правові підстави для користування спірним нежилим приміщенням.
Вимогу позивача про зобов'язання відповідача укласти з ним додаткову угоду до договору оренди № 3361-Н від 20 липня 2007 року, встановивши строк дії договору оренди до 18 травня 2013 року, колегія суддів вважає безпідставною, та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Порядок укладення договорів регулюється Цивільним кодексом України, з якого вбачається, що сторона не може бути примушена до укладення договору, оскільки для укладення договору потрібне волевиявлення обох сторін по договору.
Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту, визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Виходячи зі змісту статей 638, 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. У разі передачі спору на розгляд суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (стаття 181 Господарського кодексу України).
Позивач, звертаючись до суду з позовом про зобов’язання відповідача укласти з ним додаткову угоду до договору оренди № 3361-Н від 20 липня 2007 року, не надав доказів направлення відповідачеві самого проекту додаткової угоди до договору оренди. В матеріалах справи також відсутній зазначений проект додаткової угоди, про зобов’язання укласти яку просить позивач.
Зважаючи на те, що суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині зобов’язання укласти додаткову угоду на продовження дії договору оренди, то відсутні і підстави для зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі приміщення.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту права не передбачений статтею 16 та статтею 20 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у задоволенні позову і в цій частині.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в частині укладання додаткової угоди до договору оренди від 20.07.2007 р. та підписання акту прийому-передачі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання передати йому в натурі спірні приміщення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Черленяк М.І.
Повний текст постанови по справі підписаний 13 грудня 2010 року