У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 14689/10 Головуючий в 1-й інстанції – Алтунін О.В.
Категорія – 53 Доповідач – Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
09 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Гайдук В.І.,
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Самоткан В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрного університету, третя особа ОСОБА_2, про оплату вимушеного прогулу, -
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року – змінити в мотивувальній частині.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді:
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 14689/10 Головуючий в 1-й інстанції – Алтунін О.В.
Категорія – 53 Доповідач – Варенко О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Гайдук В.І.,
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
при секретарі - Самоткан В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрного університету, третя особа ОСОБА_2, про оплату вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому з посиланням на те, що відповідач лише 08.02.2010 року видав наказ № 202 про поновлення його на роботі на посаді старшого викладача кафедри менеджменту і права згідно рішенню Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2010 року, яке в частині поновлення його на роботі було допущено до негайного виконання, чим допустив певну затримку у виконанні зазначеного рішення суду, просив стягнути з відповідача на його користь 2080 грн. 64 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 15.01.10 по 08.02.10; покласти на третю особу обов'язок покрити шкоду у зв'язку з оплатою вимушеного прогулу.
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні в частині обґрунтування підстав відмови в позові з таких підстав.
Судом установлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2010 року позивача було поновлено на посаді старшого викладача кафедри менеджменту і права Дніпропетровського державного аграрного університету і рішення суду в цій частині було допущено до негайного виконання.
08.02.2010 року ректором Дніпропетровського державного аграрного університету видано наказ № 202 про поновлення позивача на посаді старшого викладача кафедри менеджменту і права.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.04.2010 року було скасовано вищевказане рішення Дніпропетровського районного суду та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрного університету про поновлення на роботі.
Суд першої інстанції правильно відмовляючи у задоволенні позовних вимог, помилково обґрунтував своє рішення тим, що рішення суду апеляційної інстанції від 12.04.2010 року, яким позивачу відмовлено з задоволенні його позову про поновлення на роботі, набрало законної сили, тому правові підстави для виплати позивачу заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Згідно ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач після винесення рішення Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 14.01.2010 року про поновлення його на посаді старшого викладача кафедри менеджменту і права Дніпропетровського державного аграрного університету, 15.01.2010 року, 18.01.2010 року та 20.01.2010 року звертався з заявами до відповідача про виконання зазначеного рішення, але будь-яких виконавчих документів до заяв не надавав (а.с.8,10-11), тоді як згідно ч.2 ст.368 ЦПК України з а кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист .
Відповідно до п.13.4 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006р. N 68, з ареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 р. за N 860/12734, виконавчі листи у справах, рішення у яких підлягають негайному виконанню, виписує секретар судового засідання. Такі виконавчі листи виписуються у день ухвалення рішення (п.16.6.1 цієї ж Інструкції).
Згідно п. 16.6 Інструкції для виконання судового рішення в цивільній чи адміністративній справі, що допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист.
Відповідач листами від 18.01.2010 року та від 21.01.2010 року наголошував на необхідність звернення позивача до Державної виконавчої служби для виконання зазначеного рішення суду (а.с.9-12).
20.01.2010 року Дніпропетровським районним судом позивачу був виданий виконавчий лист про поновлення його на роботі (а.с.13-14).
22.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Дніпропетровська з заявою про порушення виконавчого провадження щодо примусового виконання вищезазначеного рішення суду (а.с.15).
26.01.2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3310/09, виданого 20.01.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого викладача кафедри менеджменту і права Дніпропетровського державного аграрного університету та запропоновано боржнику добровільно виконати в термін сім днів з дня отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.17), тоді як державний виконавець за заявою стягувача, якщо рішення підлягає негайному виконанню, зобов’язаний відкрити виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання належним чином оформленого виконавчого документа і провести відповідні виконавчі дії (ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», п.3.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5).
Згідно ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», п.8.2 Інструкції про проведення виконавчих дій у разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Наказом відповідача від 08.02.2010 р. № 202 позивача поновлено на посаді (а.с.18), постанова державного виконавця виконана відповідачем добровільно у визначений в ній строк, про що державним виконавцем складено акт від 08.02.2010 року (а.с.63).
Таким чином, підстави для застосування вимог ст.236 КЗпП України відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлене судове рішення, на підставі п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає зміні в частині обґрунтування відмови в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги наведені вище обставини та норми закону, що регулюють встановлені правовідносини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року – змінити в мотивувальній частині.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: