УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц-11386/2010                                                                                                              Голов.1-ї інст.Слюсар Л.П..

Категорія  52                                                                                                                                   Доповідач – Костюченко Н.Є.

У Х В А Л А

Іменем  України

8  грудня       2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  –  судді- Костюченко Н.Є

суддів –  Григорченка Е.І.,  Кочкової Н.О.

при секретарі  - Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2, ЖБК-175 – про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -  

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29 червня 2010р., яким їй відмовлено у позові, посилаючись на неповне з*ясування судом обставин справи: не встановлено, який саме кран надавався експерту для проведення експертизи, висновки суду не відповідають матеріалам справи.

    Під час вирішення спору районним судом було встановлено, що  твердження позивачки про те,що залиття її квартири відбулося з вини відповідачки –приватного підприємця ОСОБА_2., яка за договором з ЖБК виконувала сантехнічні роботи у будинку із заміною кранів, -  не знайшло свого підтвердження,  тому суд відмовив у її вимогах.

    Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що повинне бути залишеним без змін на підставі слідуючого.

    У відповідності до вимог ст..1166ч.1 ЦК- майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Встановлено, що 22.03.2005. квартира позивачки була залита холодною водою із-за зруйнування водопровідного крану,  яке згідно висновку спеціаліста ХНДІСЕ ім..Бокаріуса настало під впливом одноразового навантаження, яке перевищує межу міцності матеріалу, з якого він (кран) виготовлений. Встановити конкретно, який саме фактор вплинув на зруйнування крану – не уявляється можливим в зв*язку з відсутністю будь-яких об*єктивних ознак.   Таким чином,  конкретних доказів  щодо вини ПП ОСОБА_2., яка за договором із ЖБК проводила заміну кранів у будинку,-  у спричиненні позивачці матеріальної шкоди – не надано. Виходячи із висновку спеціаліста та його роз*яснення, наданого на запит суду апеляційної інстанції, - є помилковим та передчасним висновок районного суду про порушення правил користування сантехнічним обладнанням мешканцями квартири 48, що  над квартирою позивачки.

    Оскільки офіційний висновок спеціаліста Науково-дослідного інституту має перевагу над Актом з*ясування причин аварії водопроводу, де причиною зазначений заводський дефект крану,-  то останній не міг бути прийнятий судом до уваги.

    На підставі викладеного,  висновки суду про недоведеність позовних вимог  відповідають матеріалам справи.

    Доводи скарги  про  сумніви позивачки  щодо  проведення експертизи відносно саме того     крану, який став причиною залиття її квартири, - говорять не на її користь, оскільки  в її обов*язки як позивача входить надати суду належні докази.

Твердження про порушення судом вимог ст..ст.212,213 ЦПК  не відповідає дійсним обставинам.  Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.

     Керуючись ст.ст.  307, 308  ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В :

    Апеляційну   скаргу   -  відхилити.

    Рішення  Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29червня  2010р. -   залишити    без    змін.

    Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.

    С У Д Д І