Справа № 22ц-13714/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Дігтярь Н.В.
Категорія 37 Доповідач: Перцова В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 грудня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів : Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 і, уточнивши позовні вимоги, просив визнати незаконним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я відповідачки на жилий будинок в АДРЕСА_1, видане Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області від 13 квітня 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог він посилався на те, що 4 лютого 1999 року його мати – ОСОБА_1 подарувала йому за нотаріально посвідченим договором дарування вказаний будинок, номер якого був вказаний як 23. Про це було відомо його сестрі – відповідачці по справі. Однак, після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка, приховавши наявність вказаного договору і не повідомивши його, отримала вищезазначене свідоцтво.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду і задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що в цьому свідоцтві і в договорі дарування на його ім'я не співпадає номер будинку, договір дарування не був зареєстрований в БТІ.
Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права та дійсним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, матері сторін ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 вересня 1984 року належав жилий будинок в АДРЕСА_1 (а. с. 74), який вона за нотаріально посвідченим договором дарування від 4 лютого 1999 року подарувала ОСОБА_2 (а. с. 5).
Цей договір ніким не оспорений, незаконним або недійсним не визнаний.
Право власності позивача на будинок на підставі даного договору було зареєстровано 4 лютого 1999 року малим підприємством "Конкурент" по технічній інвентаризації (а. с.70).
Про те, що будинок мати подарувала ОСОБА_2, його сестра – ОСОБА_3 знала, про що вона сама підтвердила в судовому засіданні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. померла (а. с. 7).
13 квітня 2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після її смерті на ім'я ОСОБА_3 на жилий будинок в АДРЕСА_1 (а. с. 16). При цьому, в даному свідоцтві було зазначено, що будинок належав померлій ОСОБА_1. на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 3 квітня 2007 року.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_3 і, що вбачається із відповіді Комунального підприємства "Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації" від 1 грудня 2010 року на запит апеляційного суду (а. с. 113), цей дублікат було видано на прохання ОСОБА_3 у зв'язку із втратою оригіналу.
Із вказаного листа КП "Верхньодніпровське БТІ" також вбачається, що первинна реєстрація права власності ОСОБА_1. на спірний будинок проводилась МП "Конкурент", яким видавалась і довідка-характеристика для укладення договору дарування будинку.
Те, що домоволодіння в АДРЕСА_1 і домоволодіння в АДРЕСА_1 є одним і тим самим домоволодінням підтверджується листом Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 16 червня 2010 року № 178 (а. с. 62).
За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 1218, 1301 ЦК України, апеляційний суд вважає, що, оскільки, свідоцтво про право на спадщину було видано на майно, яке на момент відкриття спадщини не належало спадкодавцю, так як було ним відчужене раніше, тобто, ОСОБА_3 не мала права спадкування будинку, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 13 квітня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_1. на жилий будинок в АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду від 21 червня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори 13 квітня 2007 року після смерті ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 на жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, зареєстроване в реєстрі за № 1402.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: