Справа №22ц-14026/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Румянцев О.П.
Категорія 46 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретареві Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровськ від 23 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Самарського райсуду м.Дніпропетровськ від 23.09.2010р. задоволено позов ОСОБА_2, на її користь з ОСОБА_1 стягнуто 12 000грн. додаткових витрат на дитину та судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прізвище якої після розірвання шлюбу - ОСОБА_2 (а.с.6,8). Згідно довідок Технічного ліцею при Дніпропетровському інституті інженерів транспорту ОСОБА_3 навчався у ньому з 1.09.2006р. по 1.09.2009р. (а.с.39,54). 8.06.2006р., 22.06.2007р. та 23.06.2008р. ОСОБА_2 укладались з ліцеєм річні договори про платне навчання сина ОСОБА_3 (а.с.9,1012,15,16,44,45). Згідно квитанцій та довідки ліцею навчання ОСОБА_2 оплачено повністю у розмірі 24 000грн. (а.с.11,13,14,35,36,43,54). Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини про понесені ОСОБА_2 витрати у зв’язку з навчанням сина витрати, суд першої інстанції, виходячи з рівності обов’язків батьків щодо дитини, обґрунтовано на підставі вимог ст.ст.141,150,185 СК України ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 їх частини у розмірі 12 000грн.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що вказані витрати на навчання не підлягали стягненню безпідставні. Посилання ОСОБА_1 на можливість отримання сином альтернативної безплатної освіти не можуть бути прийняті до уваги. Встановлено, що витрати фактично понесені одним із батьків саме в інтересах дитини та для її розвитку. ОСОБА_1 є працездатний, має постійну роботу та дохід. Виплата аліментів на утримання сина не є підставою до його звільнення від додаткових витрат на нього.
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків, а тому скасуванню воно не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровськ від 23 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :