Справа №22ц-12083/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Овчаренко Н.Г.
Категорія 24 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретареві Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 14 квітня 2010 року за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми за послуги теплової енергії,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кіровського райсуду м.Дніпропетровськ від 14.04.2010р. відмовлено у задоволенні позову КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про стягнення суми за послуги теплової енергії.
В апеляційній скарзі КП «Теплоенерго» просило скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне. В квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1. та ОСОБА_2 (а.с.3). Послуги з теплопостачання вказаного житлового будинку надає КП «Теплоенерго». Згідно відомостей КП «Теплоенерго» ОСОБА_1. та ОСОБА_2 його послуги не оплачують, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6 886грн.51коп. за період з лютого 2003 року по серпень 2009 року (а.с.5). Згідно вказаних відомостей вбачається, що на період лютого 2003 року вже малась заборгованість у розмірі 1554грн.81 коп. за попередній час без його конкретного зазначення. КП «Теплоенерго» звернулось до суду з позовом у жовтні 2009 року, а тому з врахуванням ст.ст.256,257,ч.4 ст.267 ЦК України його позовні вимоги, які стосуються заборгованості до жовтня 2006 року знаходяться за межами трирічного строку позовної давності. Крім того наявні в матеріалах справи численні заяви мешканців, відповіді компетентних органів на них та акти свідчать про те, що з жовтня 2003 року теплопостачання, зокрема, квартири №10 фактично не здійснювалось у зв’язку з відсутністю циркуляції теплоносія (а.с.12-61,63,65,67-95,107-112). Оскільки оплаті підлягають лише фактично надані послуги, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.615 ЦК України ухвалив рішення про відмову у задоволенні заявленого позову.
Твердження КП «Теплоенерго» про неправильність судового рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновки суду першої інстанції про неотримання відповідачами послуг теплопостачання ним не спростовуються. Доводи КП «Теплоенерго» в апеляційній скарзі про не притягнення судом до відповідальності дійсного порушника, внаслідок дій якого під’їзд вказаного житлового будинку не отримував послуги теплопостачання також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом розглядалась справа у відповідності до ст.11 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 14 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :