Головуючий у 1 інстанції - Залімська Н.В.
Справа № 22ц- 14835/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -67
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Дерев`янка О.Г., Красвітної Т.П.
при секретарі - Грало О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, заінтересована особа: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про встановлення факту батьківства, -
В С Т А Н О В И Л А:
29 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 із вказаною заявою, посилаючись на те, що з 2002 року вона проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 та у них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 визнав себе його батьком, утримував та виховував сина. Він бажав зареєструвати своє батьківство, але не встиг цього зробити бо 06 квітня 2009 року трагічно загинув. Встановлення факту батьківства їй потрібно для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Просила встановити факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста Дніпропетровська, відносно її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
18 січня 2010 року у доповненнях до своєї заяви ОСОБА_1 просила про присвоєння сину ОСОБА_2 прізвища ОСОБА_3.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року ухвалено: встановити факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста Дніпропетровська відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська.
Додатковими рішеннями Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2010 року та від 06 жовтня 2010 року ухвалено: в задоволенні вимог ОСОБА_1 про присвоєння прізвища дитині «ОСОБА_3» - відмовити.
В апеляційній скарзі прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську скористався правом апеляційного оскарження рішення суду і просить рішення суду від 01 квітня 2010 року скасувати, і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: не притягнення до участі у справі заінтересованої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах заявлених вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 2002 року ОСОБА_1 проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, від якого народила сина ОСОБА_2 14 жовтня 2005 року. ОСОБА_3 визнавав себе батьком сина, але в свідоцтві про народження відомості про батька зазначені за вказівкою матері. 06 квітня 2009 року ОСОБА_3 трагічно загинув та не встиг подати заяву до органу РАЦС про визнання себе батьком дитини. За життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини, із заявницею та дитиною проживав однією сім’єю, вони вели сумісно господарство, спільно утримували та виховували сина, що підтверджуються доданими до заяви документами. Встановлення даного факту заявниці необхідно для призначення пенсії по втраті годувальника. Вирішуючи спір суд керувався статтею 130 Сімейного Кодексу України.
Однак повністю погодитися з таким рішенням суду не можна, тому, що суд не з’ясував чи може встановлений юридичний факт породжувати інші правові наслідки ніж ті, які вказані у заявлених вимогах, і не перевірив наявність інших заінтересованих осіб на яких впливає вказане рішення суду та не притягнув їх до участі у справі, та суд першої інстанції не з’ясував чи виникає за обставинами справи спір про право.
Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи і не заперечується учасниками судового процесу, що ОСОБА_3 загинув на виробництві при виконанні ним трудових обов’язків.
Таким чином, заінтересованою особою у справі є також відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську, на який покладено законом обов’язок призначення страхових виплат на утриманців померлого.
Згідно до вимог статті 93 Закону України від 05.11.1991, № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", - соціальні пенсії призначаються і виплачуються, зокрема, дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37).
Відповідно до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію у разі втрати годувальника мають діти померлого.
Стаття 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, зокрема, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання; такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Крім того, пп. 2, 5 - 8 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за N 376/7697, визначено механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України таких страхових виплат Пенсійному фонду України на централізованому рівні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та ст. 256 ЦПК в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.
Процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з роз'ясненнями вказаними у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995, № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", - суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених Сімейним законодавством; заяви про встановлення фактів батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини та запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Таким чином, встановлення факту батьківства за спірними правовідносинами породжує правові наслідки, зокрема, призначення пенсії у разі втрати годувальника померлого внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання, проти чого заперечує відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську у зв’язку з чим має місце спір про право.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК).
Керуючись ст.ст.303,307, ч.1 ст.310, п.6 ст. 235, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року - скасувати та залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, заінтересована особа: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про встановлення факту батьківства.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді