Справа - № 22ц- 14582/10 Головуючий в 1й інстанції – Черновськой Г.В.,
Категорія –57 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Калиновського А.Б.,
суддів Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 2 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району міста Дніпропетровська до ОСОБА_1, 3-і особи: управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №10 Жовтневого району міста Дніпропетровська про виселення,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 2 вересня 2010 року, ухваленим заочно, було виселено ОСОБА_1 з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 16,4 кв.м.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 являється комунальною власністю і знаходиться на балансі КВЖ РЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська. Вказаний будинок є власністю територіальної громади міста, представником якої являється УЖГ Дніпропетровської міської ради, яке має статус виконавчого органу міської ради.
КВЖ РЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська є структурним підрозділом УЖГ Дніпропетровської міської ради, балансоутримувачем житлових і нежитлових приміщень, і одержувачем орендної плати за укладеними договорами оренди.
В ході здійснення перевірки режиму використання нежитлових приміщень Жовтневого району було встановлено, що спірне приміщення без правовстановлюючих документів на нього займає ОСОБА_1
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 було направлено позивачем попередження за вих. №113 від 19 серпня 2008 року, в якому повідомлялося щодо необхідності звільнення ним спірного приміщення у 3-х-денний строк. Однак, відповідачем дана вимога не була виконана і він продовжує безпідставно використовувати дане приміщення, чим порушує права власника.
Прийшовши до висновку про виселення ОСОБА_1 зі спірного приміщення, суд 1-ї інстанції виходив з того, що останній не має права власності на це приміщення, договір оренди з ним не укладався, зайняття цього приміщення без законних підстав відповідачем перешкоджає балансоутримучу отримувати орендну плату.
Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду 1-ї інстанції з наступних підстав.
Так, судом 1-ї інстанції були порушені положення ст.10 ЦПК України, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, оскільки суд, розглядаючи справу за наявного клопотання представника відповідача про її відкладення (а.с.60), позбавив останнього права надання відповідних доказів, в тому числі рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 2 жовтня 2009 року, яке має суттєве значення для правильного вирішення спору.
В той же час рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 2 жовтня 2009 року, з урахуванням постановленої цим же судом ухвали від 5 березня 2010 року про виправлення описки, за ОСОБА_1 було визнано право власності на нежитлове приміщення №230 в житловому будинку літ. А-28 на 1 поверсі, в тому числі, спірне приміщення - поз. 8 кабінет загальною площею 17,5 кв.м (площа якого збільшилася внаслідок здійсненого переобладнання), що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв,1; визнане право власності за ним на вказане нежитлове приміщення таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без акту введення в експлуатацію.
На підставі вказаного рішення суду КП «ДМБТІ» було зареєстровано право власності на зазначене вище нежитлове приміщення і, зокрема, на спірне приміщення, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25668787 від 24 березня 2010 року.
Доказів у порядку ст.ст. 57-58 ЦПК України щодо скасування вищезазначеного рішення суду, яке було підставою для реєстрації в КП «ДМБТІ» права власності на спірне нежитлове приміщення за відповідачем, суду не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 наділений всім обсягом прав власника щодо спірного приміщення, визначених ст.ст. 317, 319 ЦК України, а отже, правомірність зайняття ним даного приміщення ґрунтується на законі.
Виходячи з вищенаведеного, суд 1-ї інстанції всупереч вимогам ст. 214 ЦПК України, вирішуючи спір не з'ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, в тому числі щодо статусу вказаного приміщення, а також прав та обов'язків сторін відносно нього; не встановив, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, та, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
За таких обставин рішення суду 1-ї інстанції, яке є об'єктом оскарження, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 2 вересня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району міста Дніпропетровська до ОСОБА_1, 3-і особи: управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №10 Жовтневого району міста Дніпропетровська про виселення відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: