ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.07р.

Справа № 3/205

За позовом  Прокурора Межівського району Дніпропетровської області в інтересах держави України в особі Міністерства палива та енергетики України в особі відкритого акціонерного товариства "Енергозабезпечуюча компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі  Дніпропетровських східних електричних мереж, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє 

до  Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м. Павлоград  

про стягнення 10 897 грн. 19 коп.

РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ:

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та про заміну вибулої сторони виконавчого провадження   

Суддя  Юзіков С.Г.

Представники:

  стягувача - не з'явився

боржника - Дерюга-Сурус О.М., юрисконсульт 1 категорії відділу претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, дов. від 11.10.2007р.  

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням  арбітражного суду Дніпропетровської області від 11.04.2002р. стягнуто з Відповідача на користь Позивача 10 242,15 грн. заборгованості, в дохід держбюджету 102,42 грн. держмита, на користь ДП "Судовий інформаційний центр" м. Львова 118,00 грн. інформаційних витрат, про що видано наказ.

18.10.2007р. від Відкритого акціонерного товариства  "Павлоградвугілля" надійшла заява про визнання  виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, мотивована тим, що Павлоградським відділом Державної виконавчої служби Павлоградського міського управління  юстиції відповідно до ст. 18 Закону  України "Про виконавче провадження" 12.03.2002р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 11.01.2005р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу у справі №Б26/7/05  про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля", вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; 24.09.2005р. з метою  виявлення всіх кредиторів Боржника та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації Боржника в газеті "Урядовий кур'єр" №181 надруковано оголошення про порушення господарським судом Дніпропетровської області справи №Б26/7/05 про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля", в якому було зазначено, передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) строк для заявлення конкурсними кредиторами вимог до Боржника. Таким чином, Відповідачеві було відомо про порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля".

Заявник, як на підставу задоволення його заяви посилається на ст. 14, 1 Закону, якими передбачено, що конкурсні  кредитори  за  вимогами,  які  виникли  до  дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують; конкурсні кредитори - кредитори за  вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна   боржника.

Господарським судом Дніпропетровської області рішення про стягнення  з ВАТ "Павлоградвугілля" заборгованості перед ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських східних електричних мереж винесено 11.04.2002р., тобто у ВАТ "Павлоградвугілля" заборгованості перед ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських східних електричних мереж вимоги  до ВАТ "Павлоградвугілля" виникли до порушення справи про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля".

Заявник наполягає, що Стягувач, з урахуванням вимог ст. 1 Закону, є конкурсним кредитором ВАТ "Павлоградвугілля", але у строк, передбачений законом, підприємством не було подано письмової заяви до суду з вимогами до боржника. Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до Боржника у передбачений строк встановлені  ч. 2 ст. 14 Закону, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. З наведеного випливає, що прийняття судом рішення про стягнення з боржника заборгованості та видачу наказу на виконання такого рішення на звільняє кредитора від обов'язку подати заяву з грошовими вимогами до боржника в порядку встановленому  ст. 14 Закону. Грошові вимоги Стягувача до ВАТ "Павлоградвугілля" підтверджені рішенням  арбітражного суду Дніпропетровської області від 11.04.2002р. у справі №3/205, є погашеними відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону та припинилися на підставі ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Однак, відповідно до ст. 124 Конституції України судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій  території  України і виконуються   у порядку,   встановленому  Законом  України  "Про виконавче провадження".

У випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження з виконання рішення суду підлягає обов'язковому зупиненню на підставі п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Статтями 34, 37, 40, 40-1 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено повернення виконавчого документу чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст. 14 Закону. Помилковим є посилання заявника на статтю 598 ЦК України, яка передбачає підстави припинення виконання зобов'язань, а не підстави припинення чи закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження закінчується передачею Державною виконавчою службою виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи, або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного суду України від 31.10.2006р. по справі №06/363.

Відповідно до ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За викладених обставин, суд вважає що підстави  для задоволення заяви Боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Також Боржник просив замінити вибулу сторону у справі ВАТ ДХК "Павлоградвугілля" на її правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля", однак ухвалою господарського суду від 10.02.2005р. вже змінено Боржника у справі №3/205 ВАТ ДХК "Павлоградвугілля" на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля".

Керуючись ст. 86, 115, 117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства  "Павлоградвугілля" про визнання  виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та про заміну вибулої сторони виконавчого провадження.

Суддя

С.Г.Юзіков