УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   9 грудня   2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

                                      Головуючого  - Куцина М.М.,

                                     суддів:  Кожух О. А. Собослоя Г. Г.,

     при секретарі –  Плавайко Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою    ОСОБА_1   на  ухвалу     Ужгородського міськрайонного   суду від     7 жовтня    2010 року  по справі за позовом    ПАТ КБ « ПриватБанк»,  де заінтересована особа: ОСОБА_1 про заміну способу виконання рішення,

                                                                  Встановила:

    Публічно акціонерне товариство « ПриватБанк»  звернулося із заявою, де  заінтересована особа: ОСОБА_1 із заявою про заміну способу виконання рішення суду.

     У заяві посилається на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 жовтня 2009 року  задоволений позов   Приватбанку до ОСОБА_1  та стягнуто з неї в  користь  Приватбанку 21.506.46 гривень заборгованості за кредитом та 245.45 гривень судових витрат .

    Позичальником  на забезпечення зобов’язання за кредитним договором від 22 грудня 2005 року з Банком  укладений   договір рухомого майна від 22 грудня 2005 року. На підставі  цього договору він надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель : 2107,   рік  випуску 2005, реєстраційний номер : НОМЕР_1, що належить на праві власності  ОСОБА_1.

    Позичальником  на даний час рішення не  виконано,  і він   злісно  ухиляється від виконання рішення суду.

    Заявник, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини справи, та з підстав, передбачених ч1 . ст. 20  Закону України « Про заставу» та ст.273ЦПК України, просив у суді першої інстанції задовольнити заяву, змінити спосіб виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 жовтня 2009 року , звернувши стягнення на предмет застави: автомобіль , належний на праві приватної власності  позичальниці.

    Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 7 жовтня 2010 року заяву задоволено  та змінено спосіб виконання  рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги  апелянт     посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування  ухвали  місцевого суду і  постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви.

    Колегія суддів, заслухавши  доповідь судді- доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевівши матеріали справи в межах апеляційного оскарження вважає , що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

     Задовольняючи  заяву, суд першої інстанції  виходив з того, що   ОСОБА_1  не виконано   рішення Ужгородського міськрайонного суду,  на  підставі якого  стягнуто з  неї на    користь  Приватбанку 21.506.46 гривень заборгованості за  кредитним   договором та 245.45 гривень судових витрат, і що  вона  злісно ухиляється від виконання рішення суду  відповідно до   правил  ч.1  ст. 20  Закону України « Про заставу» та ст.273 ЦПК України,  вважав  за можливим  змінити спосіб виконання рішення суду, звернувши стягнення на предмет застави: автомобіль , належний на праві приватної власності  позичальниці.

    Матеріалами справи встановлено, що  рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 жовтня 2009 року  задоволений позов   Приватбанку до ОСОБА_1  та стягнуто з неї в  користь  Приватбанку 21.506.46 гривень заборгованості за кредитом та 245.45 гривень судових витрат . Позичальником  на забезпечення зобов’язання за кредитним договором від 22 грудня 2005 року з Банком  укладений   договір рухомого майна від 22 грудня 2005 року. На підставі цього договору  він надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель : 2107,   рік  випуску 2005, реєстраційний номер : НОМЕР_1, що належить на праві власності  ОСОБА_1.

    Однак, погодитися з таким висновком районного суду не можна, оскільки,   висновки не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми процесуального матеріального права.

     Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утрудняють виконання рішення ( хвороба боржника або  членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або заявою сторони суд, який видав виконавчий документ може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

    Відповідно до  частини 5 ст.20 Закону України « Про заставу України»,  звернення стягнення  на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або  третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства( підприємства, не менше  п’ятдесяти відсотків акцій( часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

     У  матеріалах справи відсутні  відомості,  що судом першої інстанції  видавався  виконавчий  документ, та заявником не наведені обставини справи, за  якими виконання  даного рішення є утрудненим.

    З врахуванням  викладеного,  судова  колегія приходить до висновку, що у суду першої  інстанції були відсутні правові підстави для задоволення   даної заяви.

    За таких обставин, судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції та ухвалює  нову  ухвалу про відмову у задоволенні заяви.

    Керуючись ст. ст. 303,304, 307, п.3 ст.312,315,317,319 ЦПК  України, колегія суддів,

                                                              Ухвалила:

    Апеляційну  скаргу    ОСОБА_1 -  задовольнити.

            Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від   7 жовтня   2010 року -  скасувати.

     У задоволенні заяви ПАТ КБ « ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення  Ужгородського міськрайонного суду  від  5 жовтня 2009 року -  відмовити.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення  і може бути оскаржена  протягом  двадцяти  днів з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: